Вивітрювати, -рюю, -єш, сов. в. вивітрити, -рю, -риш, гл. Вывѣтривать, вывѣтрить; переносно: искоренять, искоренить, уничтожать, уничтожить. Така вже запорозька натура: ні літа її не вивітрять, ні під сивим волосом не сховається.
2) Только сов. в. Отколотить. Батько взяв хлопця за руку та. добре його нагаєм вивітрив.
Віжений, -а, -е. ? Нехай Бог милує всякого хрещеного та й попа віженого.
Глуздівно нар. = глузливо. Енею глуздівно сказав.
Крутоберегий, -а, -е. Съ крутыми берегами. Дніпро крутоберегий.
Облямівка, -ки, ж. Кайма, обшивка.
Православницький, -а, -е. Относящійся къ православному, ему принадлежащій. Царство православницьке московське.
Роздражнювати, -нюю, -єш, сов. в. роздражнити, -ню́, -ниш, гл. Дразнить, раздразнить.
Стернити, -ню́, -ни́ш, гл. Управлять рулемъ.
Царяградка, -ки, ж. Родъ турецкой бутылки. Демко вже достав царягрядку — така була в його не з малих пляшечка жбанком, — од якогось турчина чи що собі придбав.
Четверняк, -ку, м. Сортъ рога (у гребенщиковъ).
