Бараняр, -ра, м.
1) Торговецъ баранами.
2) Воръ, крадущій барановъ.
Відрадність, -ности, ж. = відрадість. Не маю я відрадности від свого нелюба.
Ганьбити, -блю, -биш, гл. = ганити. Нащо ганьбити чоловіка?
Губа́, -би́, ж. 1) Губа. Як би не зуби та не губи, була б душа на дубі. Язичок мельне, та й у кут, а губу натовчуть. Поцілував Бондарівну у самії губи. Иногда въ значеніи: ротъ. Має губу від уха до уха. — ротъ до ушей. З доброї губи добре і слово. На всю гу́бу. Вполнѣ, совершенно, сильно, очень. Реве на всю губу. На всю губу пан. Гріха на всю губу. Въ Галиціи — ці́лою губою. Ґазда цілою губою. Роспусти́ти гу́би. Много говорить, врать, сплетничать. А вони вже й роспустили губи; ех, бабська натура! Гу́бу закопи́лити. а) Надуться, разсердиться; б) заважничать. Роби́ти з губи́ халя́ву. Не исполнять обѣщанія. Не роби з губи халяви. 2) мн. гу́би. Грибы. А хто любить губи, губи, а я печериці. Виросло несчислено богато ріжних губ та грибів. 3) = Губа́ня. Ум. Гу́бка, гу́бонька, гу́бочка. Ув. Губи́ще.
Кіз, кізу, м. Калъ животныхъ. Сердитий та недужий — кізові рівня. посадити в кіз (в тепле нутро убитої скотини — дитину од сухот). Стілько кізу лежить, що у віз не забереш. Cм. кізяк.
Онуча 2, -чати, с. Внучекъ. Золотого Тамерлана онучата голі. Ум. онучатко.
Покутянин, -на, м. Житель Покута.
Проти, про́ти́в, пред.
1) Противъ. Чи лекше тягти проти води, чи за водою? Проти рожна не працювати. Хто против Бога, то й Біг против ньому.
2) Передъ. Нема того, хто встоїть проти його. Отож не встоять нечестивим проти благих людей на суді.
3) На встрѣчу. Кого визираю? проти кого вибігаю? Іде літо проти зіми і несе квіточку таку гарну. Виходила вона проти череди і загляділа Василя.
4) На, для, къ. Проти всіх людей земля не вроде. Проти дня брехня, проти ночі правда.
5) Лицомъ къ чему, напротивъ. Стояла вона проти місяця молодика. Проти місяця видко.
6) По сравненію, сравнительно съ кѣмъ, чѣмъ. Проти нас трьох нема в світі дужчого. Проти його нема чоловіка.
7) Подъ (какой либо день), предъ (днемъ, событіемъ). Проти п'ятниці мені приснилась скриня, повна добра. Проти смерти двох синів мені снилось, шо два голуби прилетіло в оселю. Що се за сон? прогни чого?
Слух, -ху, м.
1) Слухъ. Слухом ніколи не слихано, да й видом ніколи не видано, щоб такая буря злая на козаків так моцно виступала й уставала.
2) Вѣсть, слухъ. Прийшли слухи до милої, що милого вбито.
3) мн. Уши. Зараз одчинились йому слухи. Заячьи уши. Знає свиня, — шанувавши сонце святее, образи святії і слухи ваші, — що перець.
Шалювати, -люю, -єш, гл. Обивать шалевкой.
