Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

причілковий

Причілковий, -а, -е. Относящійся къ причілку. ХС. III. 56. Одчинила причілкове вікно. Левиц. Пов. 213. Молодий сідає на причілковій лаві. Грин. IІI. 541.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧІЛКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧІЛКОВИЙ"
Букурійка, -ки, ж. см. букурія.
Бурмистренко, -ка, м. Сынъ бургомистра.
Гайдарь, -ря, м. Пастухъ овецъ. Зміев. у. Ум. гайдарик.
Загля́діти Cм. загледіти.
Капші, -шів, мн. ? Чортови капші. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Клусувати, -су́ю, -єш, гл. Гнать рысью. Клусує коня. Н. Вол. у.
Мудрува́ння, -ня, с. Умствованіе, мудрствованіе.
Накроти́ти, -чу́, -тиш, гл. О кротѣ: взрыть. Кріт землі накрошив.
Удирати, -раю, -єш, сов. в. удерти и удрати, удеру, -реш, гл. 1) Отдирать, отодрать, оторвать часть чего. Удери аршин сукна. удрав до гапликі́в. Плохо сдѣлалъ, испортилъ. Ном. № 12469. 2) Только сов. в. Ударить. По щоці вдрала. КС. 1887. VI. 469. Удрав долонею з уси мочі. Мир. ХРВ. 63. Удрав по руці добре. Рудч. Ск. І. 195. 3) Преимущ. сов. в. Хорошо и съ силой сдѣлать, то-же, что ушкварити, уджиґнути. Мкр. Н. 30. Подивись, як дівчата танцюють. Ну, що вже Кубранівна вдрала, так уже за всіх! Що за танцюра. Кв. Козака як удремо! Федьк. 4) удрати штуку. Выкинуть штуку. Пан тільки таку штуку вдер, аби парубків полякать. Св. Л. 70. 5) удрати рюмка. Заплакать. Чи не вдере Микола рюмка? Зміев. у.
Уштурити, -рю, -риш, гл. Всунуть. Вх. Лем. 401.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЧІЛКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.