Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прищеплюватися

Прищеплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. прищепитися, -плюся, -пишся, гл. Прививаться, привиться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЩЕПЛЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЩЕПЛЮВАТИСЯ"
Знемощіти, -щію, -єш, гл. Изнемочь, обезсилѣть. Стане навколішки і молиться собі, аж поки знемощіє. Грин. II. 153.
Наближа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. наблизити, -жу, -виш, гл. Приближать, приблизить.
Настоящий, -а, -е. = справжній. Настояща козачка. МВ.
Пообганяти, -ня́ю, -єш, гл. 1) Обогнать (многихъ). 2) Отогнать (многихъ).
Поручник, -ка, м. 1) Поручитель. Черк. у. Позич мені руб грошей! — Дай, каже, поручника. — Якого ж я тобі поручника дам? Хто за мене поручиться? Я бідний. Чуб. II. 27. 2) Поручикъ. Не пущу, тя, поручнику, аж року дослужиш. Гол. I. 285.
Провідниця, -ці, ж. Проводница, руководительница. Мил. Св. 54. Ой дай мені провідничка — рідного братіка, ой дай мені провідницю, — хоть сестрицю. Мет. 225. Ум. провідни́чка.
Ранішній, -я, -є. Утренній. Черк. у. По під тим легеньким ранішнім туманом. О. 1861. XI. 14.
Сухендувати, -ду́ю, -єш, гл. Шутливо то-же, что и секундувати. Фр. Пр. 82.
Ціця, -ці, ж. = ци́ця. О. 1861. VIII. 8.
Швець, шевця, м. Сапожникъ, башмачникъ. Вас. 160. Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся. Ном. № 9573.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЩЕПЛЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.