Гніт, -ту, м.
1) Прессъ; тяжесть, наваленная съ цѣлью сдавить. Сир під гнітом лежить.
2) Гнетъ, притѣсненіе. Весь віковічний гніт, вся ненависть виявлялась тим диким вогнем в його очах.
3) Огонь, разведенный на припічку, когда въ печь сажаютъ хлѣбъ. Cм. гнітити хліб.
Допо́рати 1, -раю, -єш, сов. в. доперти, -пру, -реш, гл. Дотаскивать, дотащить. Пшона мішок.... коли б хто поміг доперти до хутора.
Замі́т, ме́ту, м. = замет.
Застроми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Воткнуть, вонзить. Застромили ножа у стіл. Змій перекинувся голкою. Вона взяла, застромила його в стіну. Та виломлю калинову вітку, та застромлю за білу намітку.
Лякли́вий, -а, -е. Пугливый.
Мля́ва, -ви, ж. Жара, неподвижный воздухъ, паръ.
Припудити, -джу, -диш, гл.
1) Притащить. Припудив такий мішок вівса, що здається треба добрих двох.
2) Напугать. Хлоп'я крало яблука, а я як припудив його, то воно аж п'ятами накивало.
Розлуплювати, -люю, -єш, сов. в. розлупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Разламывать, разломить на части что либо хрупкое: посуду, яйцо и пр. Розлупила горщик, миску.
Семеряга, -ги, ж. Семряга. Ум. семеряжка. Своя семеряжка не важка.
Сова, -ви, ж.
1) Сова. Ні сич, ні сова.
2) — кі́тча. Филинъ. Ум. со́вонька, со́вочка.
