Біяк, -ка, м.
1) Большой молотъ, служащій для пробиванія мельничныхъ каменьевъ, для раскалыванья дерева и пр. Біяком дуби в лісі то-що б'ють.
2) = бияк. Ой біяк черешневий, капиця залізна; як мя попер мужик ціпом, аж мі шкура злізла. Ум. біячок. Ув. біячисько.
Брандушки, -шок ж., мн., Раст. а) = брандуші. б) — білі. Ornitogalum umbellatum L.
Гамрити, -мрю, -риш, гл. = гаморити. Я думаю, що воно гамрить, аж то ви балакаєте.
Дворя́нський, -а, -е. Дворянскій. Я дворянського роду у не ходила боса зроду.
Є́тір, -ра, м. є́тіро, -ра, с. а) з прутя = верша. б) — з крилами = ятір.
Зубожитися, -жуся, -жишся, гл. Обѣднѣть. Зубожився так, що нічого не має.
Намайструва́ти, -ру́ю, -єш, гл. Намастерить.
Оборожина, -ни, ж. Столбъ въ оборозі.
Підучити, -ся. Cм. підучувати, -ся.
Пообпарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Опариться (о многихъ).
