Бинчати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Хрущ бинчит.
Ґавеня́, -ня́ти, с. Вороненокъ. Ґава й говоре: шо хоч візьми, тіко не руш моїх ґавинят.
Дилюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Строить изъ бревенъ. Ой у полі корчма дильом дильована.
Заважа́ти I, -жа́ю, -єш, сов. в. завадити, -джу, -диш, гл. 1) Препятствовать, мѣшать, помѣшать, быть помѣхой. Сей хміль мені не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Ет, геть звідце, не заважай, нема часу з тобою ту балакати! 2) Подѣйствовать дурно (на желудокъ). Поганому животові і пироги завадять. зава́дило. Затошнило. Мені з самого ранку завадило.
Замакі́тритися, -рюся, -ришся, гл. Закружиться. Щоб тобі світ замакітривсь. Так у його в голові замакітрилось і в очу позеленію й потемніло.
Зухвалий, -а, -е. Дерзкій.
Миготі́ння и мигтіння, -ня, с. Мерцаніе, дрожащій свѣтъ.
Підперти, -ся. Cм. підпірати, -ся.
Прителішитися Cм. прителішуватися.
Стрівка, -ки (= стрілка), ж.
1) Значекъ, вырѣзанный на ухѣ овцы передъ выгономъ въ полонину.
2) Ловушка для воробьевъ. Cм. стрілка.
