Заколупи́ти, -плю, -пиш, гл. Ковырнуть. Як глянули на його, то аж серце їх заколупило.
Закропля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. закропи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Окроплять, окропить. Закропляйте доріженьки, щоб ся не курили. 2) Омочать, омочить, освѣжать, освѣжить влагою. Ой дай, дівко, води пити, смажні уста закропити.
Засні́чувати, -чую, -єш, сов. в. засніти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Засыпать, засыпать, забить (чѣмъ-либо сыпучимъ). Побігла б по його сліду стежками, перелазами, да снаги не маю, наче хмелиною ноги спутано, очі заснічено — т. е. засыпано землею въ могилѣ. 2) — о́чі. Отвести глаза, отуманить, одурачить. Та вони, прокляті цигани, так тобі заснітять очі, шо ти й сам не зчуєшся, як і гроші їм викинеш.
Килим, -ма, м. 1) Коверъ. Будем жити, вино пити, яничара бити, а курені килимами, оксамитом крити. 2) Ковровая скатерть. Килимом стіл застеліте. Стояв стіл під турецьким килимом. А в тіх наметах все столи стоять, позастилані все килимами. Ум. килимець.
Міня́ти, -ня́ю, -єш, гл. 1) Мѣнять. Міняли тихо, та й виміняли лихо. У Київі не женись, а в Ромні кобили не міняй. 2) О деньгахъ: мѣнять, размѣнивать. Не буду я міняти сих грошей. Є гроші, та не міняні.
Настіж нар. Настежь. І сіни й хата перед тобою настіж.
Переспа, -пи, ж. Пересыпь, земляная насыпь.
Прихахулитися, -люся, -лишся, гл. = причепуритися. Ну й прихахулилась! Заким прихахулишся, то бояре й мед поп'ють.
Стовба, -би, ж.
1) Въ плугѣ: прочная дощечка, которой соединяются въ плугѣ чепіги съ градільом: она проходитъ сквозь нижній конецъ чепіги и конецъ граділя.
2) Часть рала, подобная предыдущей въ плугѣ, которой прикрѣпляется кописть къ жертк'ѣ.
3) Корень въ деревѣ, идущій въ землю вертикально.
Фастиско, -ка, с. = бур'ян. Cм. хваст.
