Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пробабити

Пробабити, -блю, -биш, гл. Прожить, занимаясь акушерствомъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОБАБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОБАБИТИ"
Владати, -даю, -єш, гл. Обладать, владѣть. Князі Вішневецькі владали на Україні великими маєтностями. Стор. Владав трохи не половиною земель українських. О. 1861. X. 136.
Гемонів, -нова, -ве Принадлежащій демону. Бранное слово. Желех.
Подуванитися, -нюся, -нишся, гл. Подѣлиться.
Похмелити, -ся. Cм. похмеляти, -ся.
Приплакати, -плачу, -чеш, гл. Оросить слезами. Приплакала бабка увесь ліс, а по їй ні біс. Ном. № 2386. Мати усі думки приплакали: «Що його робити і що його чинити?» МВ. ІІ. 122.
Пряслиця, -ці, ж. = днище 2. Вх. Зн. 55.
Путати, -таю, -єш, гл. Надѣвать путы. Швидче путай кобилу.
Смердіти, -джу, -диш, гл. Вонять. Хата пусткою смерділа. Шевч.
Сук, -ка, м. Сукъ. Сук не верба. Ном. № 1008. Ум. сучо́к.
Цяцятися, -цаюся, -єшся, гл. = цятатися. Орішками цяцятися. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОБАБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.