Бевкати, -каю, -єш, гл.
1) Звонить раздѣльно въ одинъ колоколъ. Ходім до церкви, бо вже почали бевкати.
2) Пороть дичь, говорить чепуху. Чорт зна, що ти бевкаєш.
Вовкуватий, -а, -е. Нелюдимый, мрачный. У мене хлопці вовкуваті, а дівчатко так до всякого приступне.
Дригті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. = драгліти.
Забожи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Забожиться. Хоч, як козак забожиться, — не йми, дівко, віри.
Колесня, -ні, ж.
1) Станокъ для навода спицъ въ ободѣ. Cм. стелюга.
2) Колесная мастерская.
Невідомо нар. Неизвѣстно.
Причинний, -а, -е. Помѣшанный, порченый. Упирі бувають двоякі: родимі і причинні.
Продивлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. продиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл.
1) = передивлятися, передивитися.
2) Проникать, проникнуть взглядомъ. Небо сине, чисте, — ні плямочки, — глибоке, просторе та широке, не продивитись його глибини. Ще прикріше подивилася дочці у вічі, неначе хотіла продивитися їй у душу.
Ситняг, -гу, м. Родъ воднаго растенія. Дике утя..., забилось собі між ситняг.
Шпувати, -шпую, -єш, гл.
1) Дуть съ силой, бурно. Зімою у нас добре буря шпує.
2) Волноваться, бушевать. В Італію ми не доїдем, бо море дуже щось шпує.
3) Брызгать, вспрыскивать. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хорого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснуть її.
4) Искать (объ охотничьей собакѣ). От уже почала шпувати: може зжене перепелицю або що.
