Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

причиняти

Причиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. причини́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Притворять, притворить. Скриплять мої ворітечка, ніхто не причинить. Мет. 62. 2) Прибавлять, прибавить. Грин. III. 524. Я нічого не причиняю, кажу то, що він казав. Камен. у. Причинив собі роботи. Чуб. V. 215. Причини вам, Боже, віку. Фр. Пр. 85.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧИНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧИНЯТИ"
Височенький, -а, -е., Ум. отъ високий.
Вірнянка, -ки, ж. Вѣрная жена. Ум. вірняночка. Буде бити, катувати мене вірняночку. Грин. ІІІ. 523. Твій син в війську оженився, поняв собі вірняночку. Н. п.
Домува́тися, -му́юся, -єшся, гл. = домувати въ І-мъ знач. Сини в його чумакують, а старий домується собі. Харьк.
Залипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. зали́пнути, -ну, -неш, гл. Облипать, облипнуть. Нагаєчка дротяненька, а я, молоденька: у тіло влипає, кров'ю залипає. Мл. л. сб. 282.
Квасити, -шу, -сиш, гл. 1) Квасить. 2) Окислять. 3)губи. Имѣть кислую мину. Жінкам та дітям можно квасить губи. Сніп. 22.
Мі́день, -дня, м. Мѣдный котелъ, мѣдный горшокъ, мѣдный самоваръ. Так в мідні клекотить гарячий. Котл. Ен. V. 63.
М'язі, -зів, м. мн. Мускулы. Вх. Пч. І. 14.
Оженяний, -а, -е. = оженений. Ой приїхав козаченько з України не оженяний. Грин. III. 681.
Плювати, -плюю, -єш, гл. Плевать.
Приложитися, -жуся, -жишся, гл. = прикластися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЧИНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.
hit.ua: сейчас на сайте, посетителей и просмотров за сегодня