Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приштукувати

Приштукувати, -ку́ю, -єш, гл. Придѣлать, приладить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИШТУКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИШТУКУВАТИ"
Безжурний, -а, -е. Безпечальный, веселый.
Индюр, -ра, м. = индор. Вх. Лем. 421.
Карафочка, -ки, ж. Ум. отъ карафа.
Оперитися, -рюся, -ришся, гл. Опериться. В колодочки поки вбилось, оперилось. Шевч. І. 237.
Потерзувати, -зую, -єш, гл. Сильно избить. Побив її, потерзував. Зміев. у.
Ряжа, -жі, ж. 1) соб. Утварь, орудія, для чего либо необходимыя. Желех. 2) Шайка банная. Ум. ряжка, ряжечка.
Тупісінький, -а, -е. Совершенно тупой. Шейк.
Угоріти Cм. угоряти.
Умертися, умреться, гл. безл. Умереть. Умреться, так все минеться. Ном. № 2433.
Фоц Въ выраженіи: бодай ти ( = ті) фоц було! Проклятіе, имѣющее смыслъ: чтобъ ты пропалъ. Фр. Пр. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИШТУКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.