Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

величати

Величати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Величать, называть, титуловать. Тільки будуть мене, мати, на підпитку гречкосієм, домонтарем величати. Макс. Один одного звикли добродіями величати. ЗОЮР. II. 201. 2) Почитать, относиться съ уваженіемъ; чествовать. Дурня багатого всі величають. Ном. № 1429. Андрею, не будьте свинею, коли вас люде величають. Ном. № 2837. Десь я тобі та докучила, по твоєму двору ходячи, кіскою маючи, твій двір величаючи. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧАТИ"
Веснянкуватий, -а, -е. Покрытый веснушками, веснущатый. Уман. І. 71.
Де́ржава, -ви, ж. 1) Прочность, крѣпость. Нащо продовбав таку велику дірку? Мало де́ржави буде, т. е. вслѣдствіе большихъ размѣровъ дыры, окружающее ее дерево будетъ слишкомъ тонко и потому не прочно, не будетъ держать. То-же говорится о планкѣ, напр., если ее слишкомъ вытесать въ какомъ-либо мѣстѣ: тогда тамъ «буде мало де́ржави». Кременч. у. 2) Помѣстье; владѣнія. Батько вмер, так він і зостався хазяїном на всій де́ржаві. ЗОЮР. II. 61. 3) Чаще съ удареніемъ на второмъ слогѣ. Государство. 4) Власть. Хлоп у нас розуміє панську волю і силу не так, як тут, на сьому безлюдді. То була де́ржава, справді держава. Хата. 139. За твоєї де́ржави як буде — побачимо. НВолынск. у.
Мела́й, -лаю, м. 1) = малай. 2) Кукуруза. Угор.
На́зілки, (ків?), мн. Мужское сѣмя у пчелъ. Як на молочко в матки трутні накидають назілки, то й вилупляться бджоли. Лебед. у.
Обидниця, -ці, ж. Обидчица.
Пильнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Заботиться, стараться, радѣть. Баба не пильнує паню очучати, тільки пильнувала пану отверати. Гол. І. 90. Взявшись за діло, пильнуй, щоб нічого не минуть — щоб свого дойти. МВ. Все пильнував неборак домівки. Г. Барв. 196. Не той ще вік ваш, щоб Бога пильнувати: ще матимете час, — не зараз вам умірати. МБ. (О. 1862. III. 34). 2) Смотрѣть, наблюдать, стеречь; бодрствовать. Мусили її дуже пильнувать, бо уночі схопиться і сама не зна, куди біжить. Стор. Вона пильнує цілу ніч над ними. МВ. І. 52. Най іде пильнувати пшениці. Гн. II. 22. Я пильную порога, щоб утекти. Г. Барв. 272.
Розгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. розгребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Разгребать, разгресть. КС. 1883. VII. 587. Курка збіжжя розгрібає, а в сміттю зерно шукає. Ном. № 5849.
Сердюк, -ка, м. Тѣлохранитель при гетманѣ. К. ЧР. 426. Списи блищать, шапки рябіють; бють тулумбаси; сердюки по полю скачуть. Греб. 343. 2) Сердитый, раздражительный. Лубен. у.
Сперечитися, -чуся, -чишся, гл. Перечить, противиться. Дід не сперечався. Левиц. Пов. 234.
Церква, -ви, ж. Церковь. Козацька церква невеличка стоїть з похиленим хрестом. Шевч. 407. Ум. церківка, церківця, це́рквочка, церковочка. Ном. №4691. Чуб. V. 113. В церківку ввійшла. Г. Барв. 542. На горбочку притулилась убогенька церківця. Г. Барв. 136.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.