Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верг

Верг, -гу, м. Слой. Вх. Зн. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРГ"
Баріння, -ня, с. Замедленіе, остановка. За вашим барінням, то й не впораємось сьогодня помолотити. Полтав.
Зави́чити, -чу, -чиш, гл. Пріучить. Завичили так, що голова ваша все свербить, хоч і нічого нема. Лебед. у.
Лагерь, -геря, -гря, м. Лагерь. Максим козак Залізняк з лагря виїзжає, перед донськими козаками він страху не має. Н. п.
Ли́шенько и лишечко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Моро́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Кружиться (о головѣ). Чогось моя головонька морочиться. Чуб. V. 71. 2) Хлопотать, возиться. Морочивсь, морочивсь, нічого не вдіє. Драг. Страх мені не хочеться з старим дідом морочиться. Шевч. 159.
Негідник, -ка, м. Негодяй, мерзавецъ. Ти сам негідник, ти сам обридник, що жінки не маєш. Гол. І. 262.
Обеззубіти, -бію, -єш, гл. Лишиться зубовъ.
Повилинюватися, -нюємося, -єтеся, гл. = повилинювати. Повилинювались коні. Конст. у.
Подрипати, -паю, -єш, гл. Пойти (грубое выраженіе). Подрипала пішки, не взяв таки на санчата.
Пописьмачити, -чу, -чиш, гл. Измѣнить на книжный ладъ. Ном. Од. вид. III.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.