Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ведрик

Ведрик, -ка, м. Встрѣчено въ дѣтской щедровкѣ: Щедрик-бедрик! дайте вареник! Чуб. III. 477. Cм. бедрик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕДРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕДРИК"
Блаватний, -а, -е. Шелковый.
Дола́сувати, -сую, -єш, гл. Долакомиться.
Єрети́к, -ка́, м. Еретикъ. Констанський єретик великий. Шевч. 239. Клене олимпських, єретик. Котл. Ен.
Звіркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть звѣремъ. Кротом же лазе португалець, звіркує шведин вовком там. Котл. Ен. IV. 12.
Ломиґа́ти, -ґаю, -єш, гл. Бить палкою (ломакою). Вх. Зн. 33.
Нивора, -ри, ж. Овца, родившаяся въ прошломъ году и перезимовавшая уже зиму. Херс.
Няти, йму́, йме́ш, гл. 1) Брать. 2) Брать (о рѣжущемъ орудіи). Твоєї шиї міч не йме. АД. І. 133. 3) няти віри. Вѣрить. З брехні не мруть, та вдруге віри не ймуть. Ном. № 6805.
Потатуритися, -рюся, -ришся, гл. Прикинуться. Може і справді впився, бо багато він випив, а може й потатуривсь, — його не розбереш, дуже єхидний чоловік був. О. 1862. VII. 40.
Припорошити, -шу́, -шиш, гл. Присыпать. І мій волос сивина геть припорошила. Млак. 10.
Сірчаний, -а, -е. Сѣрный. К. ПС. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕДРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.