Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

векати

Векати, -каю, -єш, гл. 1) Издавать звукъ: ве. Желех. 2) Выражать отвращеніе. 3) Рвать, имѣть рвоту.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕКАТИ"
Гайворонячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій грачу, грачевый, грачій.
Гнести, гнету, -теш, гл. = Гнітити 1 и 2.
Докрути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Довертѣться, докружиться, докрутиться.
Злодарний, -а, -е. Нечестивый, безбожный. син злодарний — о сынѣ, выгнавшемъ мать. Гол. III. 197.
Одк.. Cм. отъ відкадити до відкушувати.
Помуляти, -ляю, -єш, гл. = помулити 2. Аж плечі помуляв віровкою. Рудч. Ск. І. 53.
Соромливо нар. Стыдливо.
Ум'якніти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться мягкимъ. Павлогр. у.
Хтем, -му, м. Въ выраженіяхъ: у хтему, до хтему. Совершенно, до-чиста. Вони як прибігли, то вже у хтем хату рознесли. Пирят. у.
Шкірчина, -ни, ж. Шкурка. Ум. шкірчинка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.