Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

великосвітній

Великосвітній, -я, -є. Аристократическій, принадлежащій къ высшему свѣту. Соромились размовляти нею (українською мовою) серед людей великосвітніх. К. XII. 122.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИКОСВІТНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИКОСВІТНІЙ"
Висмалити Cм. висмалювати.
Вичавити Cм. вичавлювати.
Копиляк, -ка́, м. = копил 3. Вх. Лем. 426.
Лежню́ха, -хи, об. = лежень 1. Желех.
Морти́ра, -ри, ж. Мортира. Мортира бомбова. К. Досв. 233.
Наманта́чити, -чу, -чиш, гл. Наточить косу (мантачкою).  
Окладкуватий, -а, -е. Плотный. Окладкуватий віл. Хорол. у.
Радувати, -дую, -єш, гл. Радовать. Молодиця смуткує, журиться, ніщо її не радує і не веселить. Стор. II. 183.  
Розстрілювати, -люю, -єш, сов. в. розстрелити, -лю, -лиш, гл. Разстрѣливать, разстрѣлять. Чуб. V. 249.
Струниці, -ць, ж. мн. Тонкая кишка. Вх. Лем. 471.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИКОСВІТНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.