Відклястися, -клянуся, -нешся, гл. Отпереться отъ чего съ клятвой, божбой.
Відсипати, -па́ю, -єш, сов. в. відсипати, -плю, -плеш, гл. 1) Отсыпать, отсыпать, отмѣрять, отмѣрить что-либо сыпучее. Відсип і мені трохи борошна. Треба відсипати хліб у гамазею, що весною позичали. 2) Отливать, отлить. Відсипала борщу в глечик.
Гайовик, -ка, м. Лѣшій.
Дах, -ху, м. Кровля, крыша. Летів птах через Божий дах: «тут моє діло на огні згоріло.» Тріщало, неначе дах зривало з хати. Ум. Дашо́к.
Дітолю́бний, -а, -е. Любящій дѣтей.
Злізти, -ся. Cм. злазити, -ся.
Кокіль, -ко́лю, м. = кукіль. Не вродила мні пшениця, но кокіль і метлиця. Ходила дівочка по полю, звила собі віночок з коколю.
Куксоватий, -а, -е. Съ вывороченными копытами.
Пробант, -та, м. Опытный человѣкъ.
Танцерник, -ка, м. Раст. Malva sylvestris L.
