Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веління

Веління, -ня, с. Велѣніе, приказаніе. Обносять злющі мене словом, а я храню твої веління. К. Псал. 277.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛІННЯ"
Відвернути, -ся. Cм. відвертати, -ся.
Кав'ярка, -ки, ж. Прислужница въ кофейной. Желех.
Літопи́сний, -а, -е. Лѣтописный. Читаючи про ту незгоду літописню скрижалю, написану сльозами і кров'ю. Стор. МПр. 64.
Матюка́тися, -каюся, -єшся, сов. в. матюкнутися, -нуся, -не́шся, гл. Ругаться, выругаться по матери.
Паросток, -тка, паросточок, -чка, м. Ум. отъ парост.
Поперерізувати, -зую, -єш, гл. Перерѣзать (во множествѣ).
Сотниківський, -а, -е. Сотничій. К чортам пужни сотниківське харпацтво. Стор. І. 242.
Спокаятися, -каюся, -єшся, гл. Закаяться. Я вже спокаявся пити горілку. Зміев. у.
Таськання, -ня, с. Призывъ утокъ крикомъ: тась-тась! Шейк.
Хлебеснути, -ну, -неш, гл. Хлебнуть, выпить. Лице хмуре, чуб стовбуром — ознака, що Грицько вже хлебеснув. Мир. Пов. І. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.