Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веління

Веління, -ня, с. Велѣніе, приказаніе. Обносять злющі мене словом, а я храню твої веління. К. Псал. 277.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛІННЯ"
Дали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Отдалять.
Мачкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Вырывать руками просо, гречу. Доведеться й йому мачкувати своє просо. Брац. у. 2) Идти мелкимъ шагомъ (о гуцульской лошади). Шух. І. 80.
Міть, -ті, ж. = мить. В одну міть Бога згнівите.
Переказ, -зу, м. Пересказъ; передача на словахъ. 2) Преданіе. Забула історичні перекази. Левиц. І. 258. Віри і звичаїв і предківських переказів зреклись. К. ПС. 94. Всячину переказом знає, — т. е. по преданію). Г. Барв. 310.
Пороскущуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Разростись кустами, раскуститься.
Розглядини, -дин, ж. мн. = розгляд 3. Чуб. IV. 95. На розглядини їдуть батько й мати молодої, брат. Грин. III. 531.
Такання, -ня, с. Даканье. Ум. таканнячко.
Турнаш, -ша, м. Большая льдина. Вх. Зн. 72.
Уґвинтити Cм. уґвинчувати.
Хопак, -ка, м. У птицы: гребень, хохолокъ. Вх. Уг. 273. Cм. хобот.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.