Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веліти

Веліти, -лю, -лиш, гл. Велѣть, приказывать, приказать. Ой чому не прийшов, чому не приїхав, як я тобі, серденько, веліла? Мет. 31. не веліти. Не позволить, не велѣть, запретить. Мені мати не велить з тобою, серце, говорить. Мет. 54. Не велять ходити, дівчини любити. Мет. 92. Я не велю милому журитися. Мет. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛІТИ"
Байло, -ла, с. ? Какъ бранное слово: Позирни, байло! К. ПС. 57.
Висміватися, -ваюся, -єшся, гл. Насмѣхаться, издѣваться.
Затве́рднути, -ну, -неш, гл. = затвердіти. Затвердло поле й не вореш. Камен. у.
Зчалити, -лю, -лиш, гл. Соединить, связать. Харьк. у.
Конопельки, -льок, ж. мн. Ум. отъ коно́плі.
Ма́льство, -ва, с. Малолѣтство, дѣтство. Терпіла з мальства всяке зло. Мкр. Г. 18.
Мандрі́вний, -а, -е. Странствующій; захожій.
Нехлюя, -люї, ж. Неряха.
Тихший, -а, -е. Сравн. ст. отъ тихий.
Хохуля, -лі, ж. Выхухоль, Myogale moschata. Вх. Пч. II. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.