Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ведмежий

Ведмежий Cм. ведмедячий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕДМЕЖИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕДМЕЖИЙ"
Буць, -ця, м. Неудавшійся хлѣбъ. Спекла мама буця, що не їстиме ні куця, ні цюця. Посл.
Лавута, -ти, м. Дуракъ, глупецъ. Вх. Зн. 31.
Лі́карство I, -ва, с. Медицинская наука, медицина. Єзуіти... вчились лікарства. Стор. МПр. 83.
Муля́вка, -ки, ж. = мілька. Вас. 188.
Особний, -а, -е. = особий. К. Хм. 109.
Поблідлий, -а, -е. Поблѣднѣвшій. Чорняві хлопченята потомлені, поблідлі. МВ. І. 45.
Поваба, -би, ж. Привлекательность, прельщеніе. Поваба, которою нас манять із тихих хуторів. К. (О. 1861. І. 311).
Пороскраювати, -краюю, -єш, гл. Тоже, что и роскраяти, но во множествѣ.
Прогнівати, -ся, -ваю, -ся, -єш, -ся, гл. = прогнівити, -ся. Ми вас просимо: не прогнівайтесь! О. 1861. XI. Св. 63. Ісус прогнівався. Єв. Мр. X. 14.
Тернистий, -а, -е. Тернистый. Гн. І. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕДМЕЖИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.