Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вельможа

Вельможа, -жі, м. Вельможа. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛЬМОЖА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛЬМОЖА"
Осігди нар. = завсігди. Федьк.
Пер'ян, -на, м. = перістий віл. Cм. перістий 1. КС. 1898. VII. 42.
Покушати, -шаю, -єш, гл. Отвѣдать. Сядьте в мене, побесідуйте, хліба-соли ви покушайте. Чуб. V. 575. Трошки покушає горілки. Грин. III. 502. Покушав меду — добрий. Чуб. II. 494.
Положкиня, -ні, ж. = поліжниця. Желех.
Пороз'язувати, -зую, -єш, гл. = порозв'язувати.
Прикарючити, -чу, -чиш, гл. Приклеить столярнымъ клеемъ.
Просмерднути, -ну, -неш, гл. Провоняться. Просмердла й ціла картопля, лежачи з гнилою. Н. Вол. у.
Сікач, -ча, м. Сѣчка (для рубки капусты). Харьк. г., Угор.
Содержувати, -жую, -єш, гл. Соблюдать. Свято більше від усього содержуємо. Г. Барв. 346.
Християнський, -а, -е. Христіанскій. Рудч. Ск. І. 4. На своє лице християнське хрест собі положила. Чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛЬМОЖА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.