Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербка

Вербка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБКА"
Бичак, -ка, м. Ножъ съ небольшимъ черенкомъ. Угор.
Блейвасовий, -а, -е. Бѣлильный.
Бульбеґа, -ґи, ж. = картопля. = бульба 3. Вх. Пч. II. 36.
Доду́муватися, -муюся, -єшся, сов. в. доду́матися, -маюся, -єшся, гл. Додумываться, додуматься. Думаю, не додумаюсь. Г. Барв. 390.
Дрібуши́ти Cм. дрібошити.
Кам'яничний, -а, -е. Принадлежащій кам'яниці, замковый.
Лоташ, -ша, м. Раст. = латач. Вх. Пч. І. 9.
Міцносе́рдий, -а, -е. Съ твердымъ сердцемъ. Мій князю й батьку, Байдо міцносердий. К. Бай. 37.
Понити Cм. понивати.
Тикало, -ла, м. 1) Говорящій на «ты». Шейк. 2) с. Родъ игры и палочка, употребляющаяся въ этой игрѣ. КС. 1887. V. 479. Чуб. III. 88.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.