Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

великанський

Великанський, -а, -е. Огромный. Батенькові подарунок великанське сито. Гол. III. 465.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИКАНСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИКАНСЬКИЙ"
Існий 2, -а, -е. Настоящій, истый, заправскій. Зараз мого чоловіка приручили дядькові, москалеві істньому. МВ. (О. 1862. III. 72).
Натрощити, -щу́, -щи́ш, гл. Наломать; раздавить (многое).
Пилка I, -ки, м. 1) Пила. Вас. 149. 2) Родъ игры въ мячъ. Левиц. І. 346. Ум. пи́лочка.
Покатати, -та́ю, -єш, гл. 1) Покатать, повозить. 2) Быстро поѣхать. О. Гервасій покатав льодом, тільки паламар поньокує. Св. Л. 95.
Поподибати, -баю, -єш, гл. Много походить. Зміев. у.
Пороздавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Примести Cм. примітати.
Продумати, -маю, -єш, гл. Продумать.
Стогнати, -гну, -неш, гл. Стонать. Так болить, що як би не вмів стогнати, то вмер би. ЗОЮР. І. 147. Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Мет. 28. Під ним (змієм) земля тілько стогне. ЗОЮР. II. 30.
Штанькуватий, -а, -е. = штанатий. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИКАНСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.