Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

великанський

Великанський, -а, -е. Огромный. Батенькові подарунок великанське сито. Гол. III. 465.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИКАНСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИКАНСЬКИЙ"
Австрия́ка, -ки, м. Австріецъ. Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь. Славяносерб. у.
Безсердечний, -а, -е. Безсердечный, жестокосердый. Людські п'явки безсердечні. К. Досв. 213.
Бідораха, -хи, об. = бідолаха.
Вимести Cм. вимітати.
Десь-и́нде, нар. Гдѣ-то въ другомъ мѣстѣ. Десь-инде живе, і не побачиш її. Сим.
Кульбачник, -ка, м. Сѣдельникъ, сѣдельный мастеръ. Желех.
Пльондрований, -а, -е. Въ нѣсколько этажей. Довгий пльондрований дім. Св. Л. 217.
Пополамати, -ма́ю, -єш, гл. Ломать много. Що я попотужила, що я попонудила, що я пополамала рук. Г. Барв. 433.  
Попоп'ястися, -пну́ся, -пне́шся, гл. Много силиться, взобраться, добраться. Попом'явшись добренько, свого можна доп'ястись. О. 1862. І. 69.
Свідер, -ра, м. = свердел. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИКАНСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.