Допива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. допи́ти, -п'ю́, -п'є́ш, гл. 1) Допивать, допить. Не допивай, не доливай, — не будеш п'яний. Чом ви.... пива не допиваєте? 2) Пить сколько хочется. Сестро ж моя, сестро, перепеличенько, чого ізмарніло білеє личенько? Чи не допивала, чи не доїдала, чи темної нічки та й не досипляла? Сама не ззість і не доп'є, — його нагодує.
Колотуша, -ші, ж. = колотуха 2. Ум. колотушка.
Ме́тений, -а, -е. Выметенный. Без хазяйки хата не метена.
Непорушно нар. Неподвижно, недвижимо.
Падатися, -даюся, -єшся, гл. = падати 5. Дуже любила надаться коло нас.
Пообстужувати, -жую, -єш, гл. Обдуть, сдуть (во множествѣ). Уже з усього пил пообстужувала.
Пошкамотати, (-таю, -єш?), гл. Изорвать въ куски, истерзать. А в тої жінки груди геть пошкаматані, гей би пси пошарпали.
Прорвати, -ся. Cм. проривати, -ся.
Садок, -дка, м. Ум. отъ сад. Садикъ.
Спорохнівка, -ки, ж. Гнилушка, кусокъ гнилого дерева.
