Дубни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = дубкати. Кінь дубнить ногами.
Жир, -ру, м. 1) Жиръ. То з жиру дуріють; собаки з жиру казяться. 2) Кормъ, пропитаніе, добыча (у дикихъ звѣрей). Качки полетіли на жири. 3) Орѣшки изъ дерева букъ. 4) Трефовая масть (въ картахъ). Ум. жиро́к.
Їхатоньки гл. ум. отъ ї́хати. Марисини три брати коники сідлают, гдесь їхатойки мают.
Наді́бочка, -ки, ж. Ум. отъ наді́бка.
Охвіра, -ри, ж. Жертва. Яка віра, така й охвіра.
Паркання, -ня, с. = паркан.
Помережати, -жаю, -єш
Попостити, -щу, -стиш, гл. = попісникувати.
Приліг, -ло́гу, м.
1) Боковая часть сѣдла.
2) Въ боченкѣ: прибиваемая сверху клепокъ дощечка съ отверстіемъ, сквозь которое добываютъ жидкость.
Ціпило, -ла, с. ціпи́льна, -ни, ж., ціпи́льно, -на, с. Рукоятка цѣпа. Одпустив бич од ціпилна. Ціпилна кислицева, а ув'язь залізна; як попарить мужик ціпом, аж шкура облізла. Ум. ціпи́льничко.
