Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

векнути

Векнути, -ну, -неш, гл. Издать звукъ: ве. З усього маху стусонула Колісника міжи плечі, — той векнув. Мир. Пов. II. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕКНУТИ"
Войдування, -ня, с. Барахтанье, возня.
Запровто́рити, -рю, -риш, гл. = запроторити. Нехай куди запровторить так, щоб тільки миші та пацюки про те знали. Гул. Арт. О. 1861. III. 102.
Заяви́ти Cм. заявляти.
Ложи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Ложиться. Білу постіль стелила, сама ся спати дожила. Чуб. V. 98.
Німчик 2, -ка, м. Ум. отъ німець.
Оповістити, -ся. Cм. оповіщати, -ся.
Покруч, -ча, м. Ублюдокъ; метисъ.
Стислий, -а, -е. Сжатый, тѣсный.
Турів, -рова, -ве Принадлежащій, относящійся къ туру. Турів ріг. К. Псал. 52.
Ходжай, -джая, м. Ходокъ. З його ходжай не дуже добрий. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.