Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

величночесний

Величночесний, -а, -е. Высокочестный, благородно честный. К. М. і X. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧНОЧЕСНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧНОЧЕСНИЙ"
Де́жма, -ми, ж. Извѣстная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр. (отъ молд. «дежма» — десятина). Браун. 46.
Дозві́лля, -ля, с. 1) Досугъ, свободное время. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. Котл. Ен. Так на дозвіллі добре виспавсь. Черк. у. 2) Приволье. У лісі на дозвіллі, то добре волам пастись. Черк. у.
Зсідати, -да́ю, -єш, сов. в. зсісти, ізся́ду, -деш, гл. 1) Возсѣдать, возсѣсть. Як чорт на його зсяде. Ном. № 3382. 2) Вставать, встать, сойти (съ лошади, напр.) Зсісти з коня.
Ліка́рство II, -ва, с. Лѣкарство. Лікар з лікарством, а Бог з поміччю. Ном. № 8416.
Мо́лод, -ду, м. Молодость. Только въ выраж. з первого молоду. Въ ранней молодости. Старий мій ще з первого молоду та був такий, що як скаже слово, або два, то так уже й буде. Харьк. г.
Позвіювати, -віюю, -єш, гл. Свѣять, сдуть (во множествѣ). Із шпилів сніг позвіювало так, що гола земля. Славяносерб. у.
Покопання, -ня, с. Изрытіе.
Пороспадатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и роспастися, но во множествѣ. Скелі пороспадалися. Єв. Мт. XXVII. 51.
Річище, -ща, с. Русло, прежнее русло рѣки. Черк. у. КС. 1885. XI. 538.  
Схитрувати, -трую, -єш, гл. Ухитриться, употребить хитрость. Як би йому схитрувати, щоб обдурити жида-шинкаря. Грин. II. 226.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИЧНОЧЕСНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.