Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

величночесний

Величночесний, -а, -е. Высокочестный, благородно честный. К. М. і X. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧНОЧЕСНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧНОЧЕСНИЙ"
Бутність, -ности, ж. = бута. Желех.
Дрімни́виці, -виць, ж. мн. = дрімливиці. Мил. 34.
Завідня, -ні́, ж. Бревно, которымъ поворачиваютъ вѣтряную мельницу. Полт. г.
Мали́тися, -люся, -лишся, гл. 1) Умаляться, становиться меньше. 2) Поступать по дѣтски. І так звані старші між дітворою хочай би й не повинні вже малитися, бо вуса мали... про те не відріжнялись від дітей... і ласощів забагали і все. Св. Л. 136.
Мідяни́ця, -ці, ж. = мідянка 2.
Німуватий, -а, -е. 1) Заикающійся. 2) Молчаливый.
Перечіпка, -ки, ж. Ум. отъ перечепа.
Пивота, -ти, ж. Напитокъ. Пий пивоту та вигонь лихоту, щоб тая лихота не сушила живота. Драг. 379.
Погетьманувати, -ну́ю, -єш, гл. Побыть гетманомъ.
Утримувати, -мую, -єш, сов. в. утримати, -маю, -єш, гл. 1) Удерживать, удержать. 2) Содерживать, содержать. Аби но виживитися та утримати свою родину. Гн. II. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИЧНОЧЕСНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.