Безвікий, -а, -е. О сосудѣ: безъ крышки. Безвіка бодня.
Бузний, -а, -е. Сорный, съ соромъ. Бузне зерно. бузна сіль. Мутная соль, собираемая на мелкой водѣ.
Гаманище, -ща, Ув. отъ гаман.
Дука́ч, -ча́, м. 1) = дукарь. Іде багач, та йде дукач, п'ян валяється, з козацького отамана насміхається: за що тая голотонька напивається? Чужі пани дукачі держать людей до ночі. 2) = дукат 2. Ум. дука́чик. І внучатам із клуночка гостинці виймала: і хрестики, й дукачики, й намиста разочок Ориночці.
Карпульці, -ців, м. мн. Блокъ въ ткацкомъ станкѣ. Cм. начиння.
Матінкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Часто говорить: ох, матінко! Ох, матінко! — тут шепче, оха матінкує (баба-шептуха), а там на здобич погляда.
Розчолина, -ни, ж. Гора, на которой сверху внизъ идетъ одной полосой лѣсъ, а другой поле или пастбище.
Розшматувати, -ту́ю, -єш, гл. Разорвать на куски. (Хорти) її, бісову, розшматують.
Стогноти, -нот, ж. мн. = стогначі. А щоб на тебе хвороба та стогноти.
Трафлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. трафитися, -флюся, -фишся, гл. = траплятися, трапитися. От знай, дівчя, як сказати, як ся трафит постояти.
