Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

великомученик

Великомученик, -ка, м. Великомученикъ. Де ж ти, великомучениче святий, пророче божий? Шевч. 561.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИКОМУЧЕНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИКОМУЧЕНИК"
Базь-Базь! меж. Призывъ для ягнятъ. Шейк.
Зако́хувати, -хую, -єш, сов. в. закоха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Влюбляться, влюбиться, полюбить. І гостинців брать не хоче, не хоче й пана закохать. Шевч. 526. 2) = викохувати, викохати. Сім літ силки закохати, — мої двері вилупити. Гол. І. 153. Чи воно закохувано оті ліси, що вони такі хороші. Черниг. г.
Каратати, -та́ю, -єш, гл. Коротать. Тілько з нелюбом свій вік каратати. Мет. Дев'ятий десяток каратам (бабуся). Сим. 235.
Керпець, -пця, м. 1) = личак. Желех. 2) = постіл. Гол. Од. 75.
Міщанчу́к, -ка, м. Сынъ мѣщанина. Левиц. І.
Осуружний Cм. осоружний.
Оцілок, -лку, м. = кресало. Вх. Уг. 256.
Ошийник, -ка, м. Подзатыльникъ. За кожним ступнем брав по парі ошийників, а тамті два, що вели, дали ще по одному, що аж носом запоров у сінці. Св. Л. 298.
Порозру́бувати, -бую, -єш, гл. Разрубить (во множествѣ).
Радість, -дости, ж. Радость, удовольствіе. Грин. III. 23. Старість не радість. Ном. № 8682. Лиха та радість, по котрій смуток настукає. Ном. № 2292. Ум. радо́сточка. Тепер мі братчик з війни приїхав, та привіз мені три даруночки, три даруночки — три радосточки: одну мі радість.... Kolb. I. 102.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИКОМУЧЕНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.