Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

великомученик

Великомученик, -ка, м. Великомученикъ. Де ж ти, великомучениче святий, пророче божий? Шевч. 561.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИКОМУЧЕНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИКОМУЧЕНИК"
Буркотливий, -а, -е. Воркующій. Чи бачили сивую голубку? Сиза буркотлива. Чуб. V. 24.
Ворожбитівна, -ни, ж. Дочь колдуна.
Здогада́ти, -ся. Cм. здогадувати, -ся.
Оттам нар. Вотъ тамъ. Оттам на городі вовк свиню ззів. Ум. оттамечки.
Порохнина, -ни, ж. = порохонь. Вх. Лем. 454.
Сніцарь, -ря, м. = сницарь.
Теплісічкий, -а, -е. = теплісінький. Шейк.
Упоминок, -нку, м. Напоминаніе. Не буде вам ніякої кари, ні упо'минку. ЗОЮР. I. 155.
Ускрут нар. Сейчасъ-же. Тільки ввійшли, вскрут і пішли — не гаялись ні трохи. Екатер. у.
Хуркало, -ла, с. см. фуркало. Крутнувся той бич на ціпильні, як хуркало. Грин. II. 207.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИКОМУЧЕНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.