Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

великомученик

Великомученик, -ка, м. Великомученикъ. Де ж ти, великомучениче святий, пророче божий? Шевч. 561.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИКОМУЧЕНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИКОМУЧЕНИК"
Безпричальний, -а, -е. Безпріютный, одинокій. Оттак живу я сама безпричальна — ні роду, ні чоловіка. Павлогр. у.
Гнуздати, -даю, -єш, гл. Зануздывать.
Зшукувати, -кую, -єш, сов. в. зшукати, -ка́ю, -єш, гл. Отыскивать, отыскать предметы, находящіеся въ разныхъ мѣстахъ. Аф. 463. Зшукую овець, що пастухи порозгублювали.
Пастіве́нь, -вня́, м. Отгороженная подъ пастбище земля вблизи жилья. Черниг. у.
Подосихати, -хаємо, -єте, гл. Досохнуть (во множествѣ).
Слимачий, -а, -е. Принадлежащій улиткѣ. Слимача хижка — раковина улитки. Вх. Лем. 467.
Тужіння, -ня, с. Плачъ съ причитаніями. Тужіння по мертвому.
Турбота, -ти, ж. Безпокойство, тревога. Ой зглянься на люю турботу, молю тебе, благаю. К. Псал. 61.
Уорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. уоратися, -рюся, -решся, гл.у чужу землю. Запахивать, запахать чужую землю, пахая, прихватить чужой земли.
Шкляний, -а́, -е́ = скляний. Бачив уже шкляного Бога. Уже пьянъ. Ном. № 11734.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИКОМУЧЕНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.