Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ведмежа

Ведмежа, -жати, с. Медвѣженокъ. Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята. Ном. № 13909. Ум. ведмежатко. Мил. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕДМЕЖА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕДМЕЖА"
Бієць, бійця, м. Боецъ, борецъ. Дивитись на бійців хватались. Котл. Ен.
Білоручка, -ки, об. Малоработающій человѣкъ или малоработающая женщина; бѣлоручка. Шейк. Ум. білоручечка.
Біяк, -ка, м. 1) Большой молотъ, служащій для пробиванія мельничныхъ каменьевъ, для раскалыванья дерева и пр. Біяком дуби в лісі то-що б'ють. Черк. у. 2) = бияк. Ой біяк черешневий, капиця залізна; як мя попер мужик ціпом, аж мі шкура злізла. Чуб. V. 1081. Ум. біячок. Ув. біячисько.
Братусин, -на, -не. Принадлежащій братцу.
Гакати, -каю, -єш, гл. Часто повторять вопросит. меж. га; чтокать. І доки ти будеш усе тільки гакати? — Такий вже гакало!
Ме́чик, -ка, м. 1) Ум. отъ меч. 2) Деревянный ножъ у терлиці; на немъ летаютъ вѣдьмы на лысую гору, откуда выраженіе, обозначающее слишкомъ скорое возвращеніе кого-либо: Ти, мабуть, на мечику літав. Ном. № 5771. 3) Часть п'ял. Cм. п'яла. Шух. І. 254.
Неприязно нар. Непріязненно, недружелюбно.
Омелюх, -ха, м. Желтоносый дроздъ, Turdus viscivolus. Вх. Пч. II. 15.
Покласти, -ся. Cм. покладати, -ся.
Скоштунок, -нку, м. Проба.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕДМЕЖА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.