Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вежовий

Вежовий, -а, -е. Башенный. вежовий дім. Тюрьма. Звенигородка. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЖОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЖОВИЙ"
Веретка, -ки, ж. Ум. отъ верета.
Дрібні́сінький, -а, -е. Очень мелкій, очень маленькій, очень густой и пр.
Зако́чувати, -чую, -єш, сов. в. закоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Отворачивать, отвернуть; засучивать, засучить. Закоти комір! Дідова дочка закотила рукава. Рудч. Ск. II. 55. Закотив сі щиглик штанці по колінця. Чуб. V. 1145.
Мача́ти, -ча́ю, -єш, гл. Мочить, намачивать. Копай, доню, корінці, мачай, доню, в горільці. Чуб. V. 417.
Праник, -ка, м. 1) Валекъ у прачекъ. Вас. 169. 2) Часть тѣла (какая?) ЕЗ. V. 66. 3) Рядовина праник. Cм. рядовина 1. Вас. 168.
Свинота, -ти, ж. Собир. свиньи. Напрудилася гадова свинота — бодай тобі репнуло. Ном. № 12407.
Сідало, -ла, с. 1) Насѣстъ. Усі кури на сідалі, півень на порозі. Мет. 16. 2) Сѣдалищная часть человѣческаго тѣла, задница. ЕЗ. V. 57.
Сплюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Разграбить, разорить.
Узгрянишник, -ка, гл. = узгряничанин. К. (Желех).
Чинянка, -ки, ж. Бомба, начиненная порохомъ. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЖОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.