Арапі́й, -пія́, м. = Гара́пник. Стала баба чаряпкаться на дерево, а він її арапієм.
Зусім нар. Совсѣмъ. Нехай, нехай, — та й зусім занехай.
Кодкати, -каю, -єш, гл. Кудахтать.
Лі́тера, -ри, ж. Буква.
Обичайний, -а, -е. Обыкновенный. Cм. звичайний.
Похвалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. похвали́тися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Угрожать (словами), произносить угрозы. Похваляється бити мене. Він похвалявсь, похвалявсь на Василя, та таки й домостивсь. Яконом похваливсь бити його.
2) Сообщать, сообщить, разсказать о чемъ. Похваливсь я йому, а він другому. Молодиці похваляються, що вона (попадя) обіхідлива з народом.
Різнація, -ції, ж. Разъединеніе, разноголосица.
Суконний, -а, -е. = сукняний.
Усмерть нар. До смерти. Того заїла всмерть, другого обідрала.
Усок, -ска, м. Ум. отъ ус.
