Винничка, -ки, ж.
1) Ум. отъ винниця. Винничка — всьому половинничка, млиночок — усьому віночок.
2) Жена винокура.
Гур-гур, меж. звукоподражаніе грохоту. Гур-гур-гур! щось страшно загуркотіло, (їдучи) по під вікнами й стихло. А тут грім помаленьку: гур-гур-гур. У М. Вовчка о разсыпавшихся бусахъ. Як ірвоне з себе коралі дорогі — геть одкинула, — тільки вони гур-гур, роскотилися.
Запи́сувати, -сую, -єш, сов. в. записа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Записывать, записать. b ко́мені записати. Оставить безъ вниманія. 2) Записывать, записать куда-либо. Записали в салдати. 3) Завѣщать. 4) Уступать, уступить по записи, по писанному документу. Здумав чортові душу записати.
Мурча́к и мурчо́к, -ка, м. Морская свинка, Cavia cobaga Pall.
Отцевщина, -ни, ж. = батьківщина. А той запорожець як неблагополучно стало у Січі, прийшов на отцевщину.
Присвітка, -ки, ж. Освѣщеніе какого либо предмета или кому либо при его дѣйствіяхъ. Не було мені присвітки, я й упав на сходах.
Треба нар. Надо, нужно, необходимо. Пошли, Боже, з неба, чого нам треба. Хоч хочете — не хочете, треба привикати. Иногда употр. какъ сущ.: І він з своїм требом. 236. Требові й кінця нема. На що купив? — Треба; на що продав? — Треба. І требові кінця не буде.
Хвершал, -ла, м. Фельдшеръ.
Цяцька, -ки, ж. Игрушка. Дурному і лубок цяцька.
Шептатися, -пчу́ся, -чешся, гл. Шептаться. Дівчата вже нищечком сміялись, шептались.
