Возовий, -а, -е. 1) Телѣжный. Возове колесо.
2) Упряжной. Да сто коней верхових, а сімдесят возових.
3) Проѣзжій, ѣдущій возомъ. Да брали мито-промито: од возового по пів-золотого, ой пішого пішеницї по три денежки мита брали.
4) шлях возовий. Проѣзжая дорога.
Дідусі́в, -се́ва, -ве Дѣдушкинъ.
Нацюцяти, -цяю, -єш, гл. Дѣтск. Намочить.
Начепляти, -ля́ю, -єш, гл. Нацѣплять во множествѣ. Начепляла собі такого багато намиста, що й шия вгинається. Нацепляла кораликів, щоб її любили.
Подавання, -ня, с. Подаваніе, подача.
Подіватися, -віємося, -єтеся, гл. Задѣваться (во множествѣ). А коні не знати де подівались.
Проміркувати, -ку́ю, -єш, гл. Размышлять извѣстное время.
Спичастий, -а, -е. Остроконечный.
Халясувати, -сую, -єш, гл. Танцовать, плясать. (Дяк) ну гоцака садити. Тільки борода та коса майтолає, а він так халясує, так халясує.
Щасливити, -влю, -виш, гл. Осчастливливать. Благословля Господь покірних, великих і малих щасливить. Щасливить поглядом і поглядом карав.
