Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

великовоїнний

Великовоїнний, -а, -е. Тотъ, кто великій воитель. Іван великовоїнний за 'дним махом-побивахом сто душ побиває. Рудч. Ск. ІІ. 185.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИКОВОЇННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИКОВОЇННИЙ"
Зага́воронитися, -нюся, -нишся, гл. Зазѣваться. Прилуц. у.
Згрі́зність, -ности, ж. Строгій видъ. Старшині тра згрізність мати. Н. Вол. у.
Квочечка, -ки, ж. Ум. отъ квочка.
Намогти́ся Cм. намагатися.
Підказування, -ня, с. Подсказываніе.
Проплигати, -га́ю, -єш, гл. Проскакать, пропрыгать.
Сухо нар. Сухо. Тече вода по каміню, під камінем сухо. Чуб. V. 332.
Цілцем нар. = цілком. А я тоті бурішечки цілцем поковтаю. Шух. І. 203.
Чортіянів, -нова, -ве = чортів. Бабій чортіянів! КС. 1883. IX. 216.
Шептання, -ня, с. Шептанье, шепотъ. Учувалося тихе Хведорове шептання. Мир. Пов. І. 159. Ум. шептаннячко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИКОВОЇННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.