Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

величенький

Величенький, -а, -е. Довольно большой. Бур'янець і величенький, та ніхто його не думає полоти. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧЕНЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧЕНЬКИЙ"
Бедзвін, -на
Богомілка, -ки, ж. Богомолка.
Володіти, -дію, -єш, гл. Владѣть.
Го́рбик, -ка, м. Ум. отъ горб.
Куляс, -са, м. Особаго рода желѣзный крючекъ съ деревянной рукояткой для выниманія еще горячей посуды послѣ обжиганія въ горнѣ. Вас. 179.
Луді́ння, -ня, с. соб. Платье, одежда. Вх. Зн. 33. Шух. І. 31.
Напина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. напну́тися и нап'яти́ся, -пну́ся, -не́шся, гл. 1) Покрываться, покрыться. Вона напнулася хусткою. Харьк. Кобеняком нап'явся. Рудч. Ск. II. 206. 2) Натягиваться, натянуться. Струна напинається. 3) Натужиться, понатужиться. Нап'явсь, за гілечку смикнув, аж дерево те затріщало. Котл. Ен. III. 21. Черв'як плазує... аж напинається, аж звивається, поспішаючи. Мир. ХРВ. 48.
Неминущий, -а, -е. = неминучий. Смерть — неминуща дорога. Посл.
Позв'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Связаться (о многихъ). Всі кости мертві позв'язувались сухими жилами. Левиц. І. 91.
Розвішати Cм. розвішувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИЧЕНЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.