Або́, сз. 1) Или. Нехай це зробить він, або хто инший. Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть. 2) Развѣ, нешто. Або я знаю? Або ж і не жаль? 3) Або — або. Или — или, либо — либо. Або пан, або пропав. Або тобі, або мені та на світі не жити, або нашому розлушнику головою наложити. 4) Або́-що. Что-ли. Ходи вже, або-що! Пораюсь там коло печі, або-що, а він: «Чого це так довго, Парасю?» 5) Або́ що́? Развѣ что? А почему? Не йди до корчми! — Або що? от і піду!
Зану́дити, -джу́, -диш, гл. 1) Навести тоску, скуку. Вона в мене не полуднала, тілько мені та занудили. Се ти себе, занудиш, дитино моя. 2) безл. Затошнить. Занудило коло серця.
Кулястий, -а, -е. Шаровидный.
Міня́к, -ка́, м. зробити міняка. Помѣняться. Cм. мінька, міньки.
Мостовни́чий, -чого, м. Смотритель мостовъ.
Назнамена́ти, -на́ю, -єш, гл. Обозначить. Чого на місяці тиї плями?.. — То ще як Каїн убив Авеля, то Бог назнаменав на місяці той гріх своєю рукою.
Охрест нар. Накрестъ, крестомъ. Охрест склала руки. І складає собі руки на охрест на груди.
Підпиток, -тку, м. Въ выраж. на підпи́тку, на підпи́тках. Выпивши, во хмелю. Будуть мене пани і козаки на підпитку зневажати. Я ще не був п'яний, а так тільки, на підпитку.
Пороздирати, -ра́ю, -єш, гл.
1) Разорвать, разодрать (во множествѣ). Пороздирали собі пуза.
2) Растерзать (многихъ).
Похворіти, -рі́ємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ). Воли похворіли.
