Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербляниця

Вербляниця, -ці, ж. Время въ самомъ началѣ весны, когда вербы цвѣтутъ. Вербляниця то ще не весна: і сніг припада, і крупи ідуть. Вх. Зн. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБЛЯНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБЛЯНИЦЯ"
Вовчуга, -ги, ж. Раст. a) Geranium pratense L. = вовчі лапки. ЗЮЗО. І. 124. б) Geranium palustre L. ЗЮЗО. І. 124.
Гуцу́льський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гуцулу. Желех.
Позаддя, -дя, с. = позадь.
Польовка, -ки, ж. = полювання. Вх. Уг. 261.
Понадбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Надбиться (во множествѣ).
Ренське, -кого, с. Рейнское вино, рейнвейнъ. Мкр. Н. 31. Вродилось ренське з курдимоном. Котл. Ен. Барила з горілкою, ренським. Морд. Пл. 72.
Різавка, -ки, ж. = різачка 1. Вх. Лем. 461.
Свідчив, -чого, м. = свідок. Пирят. у.
Фуярош, -ша, м. Мастеръ, дѣдающій фуярки. Вх. Лем. 478.
Хавка, -ки, ж. 1) Ротъ, рыло, морда. Желех. 2) мн. хавки́. Ротъ. КЗ. V. 53. Желех. 3) мн. Жабры. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБЛЯНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.