Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вервечка

Вервечка, -ки, ж. 1) Веревочка, на которой привѣшена люлька, колыбель (всѣхъ вервечок четыре). К. С. 1893. VII. 80. Шовковії вервечки, колисочка швабська, дитиночка панська. Нет. 4. 2) Рядъ, толпа людей, животныхъ. А он Грицько малу вервечки за собою веде. Мир. Пов. І. 129. Вервечка курей. Мнж. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРВЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРВЕЧКА"
Глиста, -ти, ж. 1) = глист. Мил. М. 86. 2) Дождевой червь, Eumbricus terrestris. Вх. Лем. 403.
Задриста́тися, -щу́ся, -єшся, гл. Запачкаться поносомъ.
Озиркнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = озирнутися.
Порядно нар. 1) Порядочно, порядливо. 2) Какъ слѣдуетъ, по порядку. Нене, говори порядно: хто ти і кого ти звеш Левком? К. МБ. XI. 148.
Прадідівщина, -ни, ж. Наслѣдство, доставшееся отъ прадѣда. Желех.
Розсмикувати, -кую, -єш, сов. в. розсмикати, -каю, -єш, гл. Раздергивать, раздергать.
Сватання, -ня, с. Сватанье. КС. 1883. II. 368. Сватання не братання. Ном. № 9506.
Увік нар. Вовѣки, никогда. Раз добром налите серце ввік не прохолоне. Шевч.
Цюпати, -паю, -єш, гл. = цьомати. Вх. Лем. 481.
Швиргонути, -ну, -неш, гл. Однокр. отъ швиргати. Швырнуть, бросить. Мкр. Н. 31. Скинув з себе відлогу і швиргонув сторожам. К. ЧР. 403.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРВЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.