Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вервечка

Вервечка, -ки, ж. 1) Веревочка, на которой привѣшена люлька, колыбель (всѣхъ вервечок четыре). К. С. 1893. VII. 80. Шовковії вервечки, колисочка швабська, дитиночка панська. Нет. 4. 2) Рядъ, толпа людей, животныхъ. А он Грицько малу вервечки за собою веде. Мир. Пов. І. 129. Вервечка курей. Мнж. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРВЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРВЕЧКА"
Глуха, -хи, ж. = глуханя. Вх. Лем. 404.
Громовеня́, -ня́ти, с. По народному повѣрью: маленькій громъ, какъ бы дитя грома. Поклоняю си тобі і всі твої силі, громам і громовенітам, тучам і тученітам. ЕЗ. V. 67.
Їзок, -зка, м. Ум. отъ їз.
Ошемоніти, -нію, -єш, гл. Лишиться сознанія. Мене як ударили, то я ошемонів. Екат.
Побажатися, -жається, гл. безл. Захотѣться.
Поґрасувати, -су́ю, -єш, гл. Вытоптать, истоптать (во множествѣ).
Розвиток, -тку, м. Развитіе. Желех.
Тинутися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Удариться. Дивись на дитину, а то як минеться, то ще лоба розіб'є. Черк. у. 2) преимущ. безл. Случиться. Левч. 149, 114. Все оттак заведуться ласкавими словами одно 'дного шпигати. Тинеться инша шпилька і така, що Пилипиха не стерпить. мн. ІІ. 82.
Тополька, -ки, ж. Ум. отъ тополя.
Чига, -ги, ж. = чечуга 1. МУЕ. І. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРВЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.