Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вервечка

Вервечка, -ки, ж. 1) Веревочка, на которой привѣшена люлька, колыбель (всѣхъ вервечок четыре). К. С. 1893. VII. 80. Шовковії вервечки, колисочка швабська, дитиночка панська. Нет. 4. 2) Рядъ, толпа людей, животныхъ. А он Грицько малу вервечки за собою веде. Мир. Пов. І. 129. Вервечка курей. Мнж. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРВЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРВЕЧКА"
Ґерґе́лі, -лів, м. мн. Гуси крупной породы. Александров. у.
Лопу́х, -ха́, м. Раст. репейникъ, Arctium lappa. лови рибу, де лопух є. Ном. № 5897. Дметься, як жаба на лопуху. Ном. № 2500. Ум. лопушо́к.
Набли́жувати, -жую, -єш, гл. = наближати. Наближує пальці ті до дитинки. Чуб. III. 84.
Налясува́ти, -су́ю, -єш, гл. ? Омельченкові не налясував дощ: година стала. Зміев. у.
Позаносити, -шу, -сиш, гл. То-же, что и занести, но во множествѣ.
Прикмечати, прикміча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. прикме́тити, прикмітити, -чу, -тиш, гл. Примѣчать, примѣтить. Прикмечають старі люде. Н. Вол. у. Прикмічай же, моя мати, який сон присниться. Чуб. V. 720.
Роз'ярятися, -ряюся, -єшся, сов. в. роз'яритися, -рюся, -ришся, гл. Разъяряться, разъяриться. Росердився і роз'ярився, аж піну з рота попустив. Котл. Ен.
Тхореня, -няти, с. Маленькій хорекъ. Тхір вибіг з своїми тхоренятами. Грин. II. 237.  
Циганія, -нії, ж. соб. Цыгане. Желех.
Чернецтво, -ва, с. 1) Монашество. 2) соб. монахи. К. ПС. 119.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРВЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.