Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верба

Верба, -би, ж. Верба, ветла, Salix. Шумлять верби в кінці греблі, що я насадила. Мет. 113. Не стояла б до півночі з милим під вербою. Шевч. 12. Будь високий як верба, а багатий як земля. Посл. у його на вербі груші ростуть. Онъ вретъ, онъ говоритъ небылицы. куди не підеш, то золоті верби ростуть. Вездѣ испортишь дѣло. Рудч. Ск. II. 61. вербу носити почав. Запилъ. Грин. І. 233. 2)дика = дереза. Вх. Пч. І. 11. Ум. вербка, вербиця, вербичка, вербиченька, вербочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБА"
Густоволо́сий, -а, -е. Съ густыми волосами. Желех.
Допра́ти Cм. допірати.
Зомкнути, -ся. Cм. зімкнути, -ся.
Незгодина, -ни, ж. То-же, что и невзгодина (Cм.) изъ фальсифицированной думы «Битва Чигиринская». (Запор. Стар. І. 86); перепечатывая ее, Максимовичъ (1849, стр. 53) выбросилъ «в».
Перем'яти. Cм. переминати.
П'ятак, -ка, м. Монета пятикопеечная. Вторгувала, серденько, п'ятака. Шевч. Ум. п'ятачок.
Улогий, -а, -е. Ровный, плоскій безъ возвышеній. Улоге поле. Улоге землище. уло́га гора. Гора съ некрутымъ подъемомъ. Вх. Зн. 73.
Цес, цеся, мѣст. = цей, ця. Винесла назад суди на цес світ. Гн. II. 11. Цеся дитина.... буде бідувати. Гн. І. 10.
Шелехнути, -хну, -неш, гл. = шелеснути.
Шуміти I, -мі́ю, -єш, гл. Пѣниться, волноваться. Ріка ніби море шуміє. Федьк. І. 91.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.