Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верба

Верба, -би, ж. Верба, ветла, Salix. Шумлять верби в кінці греблі, що я насадила. Мет. 113. Не стояла б до півночі з милим під вербою. Шевч. 12. Будь високий як верба, а багатий як земля. Посл. у його на вербі груші ростуть. Онъ вретъ, онъ говоритъ небылицы. куди не підеш, то золоті верби ростуть. Вездѣ испортишь дѣло. Рудч. Ск. II. 61. вербу носити почав. Запилъ. Грин. І. 233. 2)дика = дереза. Вх. Пч. І. 11. Ум. вербка, вербиця, вербичка, вербиченька, вербочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБА"
Викопати, -ся. Cм. викопувати, -ся.
Зоряний, -а, -е. 1) Звѣздный. Ніч місяшна, зоряна. МВ. (О. 1862. ІІІ. 53). 2) зоряна вода. По нар. повѣрью: вода съ лѣкарственной силой для короны, простоявшая ночь при звѣздахъ. Коли корова дає мало молока (як хто поробе), треш давати їй зоряну воду пити. А ту воду роблють так: ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою, то вона повинна простояти всю ніч. Грин. ІІ. 46, 320.
Калавур, -ра, м. Заимствов. изъ русскаго языка. 1) Караулъ. Ой кругом церини січової калавури стали. Н. п. Для ночі вдвоє калавури на всіх поставили баштах. Котл. Ен. V. 40. 2) Крикъ: караулъ! А він гукає: пробі! калавур! Гліб. 16.
Калюжити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать лужи. 2) Пачкать, грязно что либо дѣлать. Вас. 211.
Покорчувати, -чую, -єш, гл. Покорчевать.
Поодурювати, -рюю, -єш, гл. = пообдурювати.
Посідати II, -да́ю, -єш, сов. в. посісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Одолѣвать, одолѣть. Той з цеї сторони, а той з тієї (Карл та Мазепа), — посідають Полтаву. КС. 1882. ІІІ. 612. Палій посів того лицера, зв'язав його віжками. Драг. 201. 2) Завладѣвать, завладѣть чѣмъ. Не думав я, що ти посядеш мою худобу. Грин. І. 287. Думав худобу Хрущеву посісти. Мир. ХРВ. 54.
Поспотикатися, -каюся, -єшся, гл. Поспотыкаться нѣкоторое время.
Ріпа, -пи, ж. 1) Рѣпа. Ном. № 12393. зуби — як ріпа. Хорошіе бѣлые зубы. Ном. № 8576. 2) Картофель. Стрыйск. у. въ Галиціи. Вх. Пч. І. 13. Шух. І. 111. Ум. ріпка.
Усень (только им. пад. ед. ч. муж. род.), усенький, -а, -е. ,, мѣст. = усей. Не так родина, як всень рід. Чуб. IV. 674. Лежать всенькі троє. КС. 1883. III. 671. Кривеньке, маленьке збігало поле всеньке. Ном. заг. № 374. Ой шкода, шкода та синього цвіту, що він розсіявся по всенькому світу. Грин. III. 622.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.