Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верблюжина

Верблюжина, -ни, ж. Верблюжье мясо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБЛЮЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБЛЮЖИНА"
Дихави́чний, -а, -е. 1) Удушливый, страдающій одышкой. Дихавичний чоловік. НВолын. 2) Больной запаломъ (о лошади). Дихавична конячка. Н. Вол. у.
Жу́рно нар. Печально, грустно. Чудно мені те, що пита він ні журно, ні весело, наче за хліб-сіль подяку складає. МВ. ІІ. 115. Журилася удівонька, журилася журно. Н. п.
Запишні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = запишатися. Аф. 432.
Кой сз. Когда, если. Заплатит ті пан Бог з неба, кой ті найбарже буде треба. Гол. так як кой. Какъ. Зійди, місячку, зійди, місячку, так як кой млинське коло. Гол.
Обридливо нар. 1) Надоѣдливо. 2) Противно.
Основувати, -вую, -єш, сов. в. оснувати, -ную, -єш, гл. Основывать, основать, дѣлать, сдѣлать основу. Рудч. Ск. I. 179. II. 44. Що журавель намне, а чапля намиче, а сорока оснує, а ворона витче. Чуб. III. 172.
Парус, -са, м. Лучъ. Дивись, які паруси попускало сонце. Сумск. у. Буде змій летіти та паруси напускати. Мнж. 31.
Патрувати, -ру́ю, -єш, гл. = пантрувати. Підпали піч, та патруй, щоб не погасло. Борз. у.
Ростопасть, -ти, ж. Раст. а) = ростопаш = земизеленя. Шух. І. 21. б) Pyrethrum partenium. Шух. І. 22.
Старча, -чати, с. Дитя-нищій. Г. Барв. 189.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБЛЮЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.