Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верблюжина

Верблюжина, -ни, ж. Верблюжье мясо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБЛЮЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБЛЮЖИНА"
Бережок, -жка, м. Ум. отъ берег.
Бурлакування, -ня, с. 1) Жизнь бобыля, вѣчнаго батрака. 2) Холостая жизнь.
Пересідлати Cм. пересідлувати.
Петрущаний, -а, -е. Петрушечный.
Плескання, -ня, с. 1) Хлопаніе въ ладоши. 2) Выдѣлываніе ковриги хлѣба. Чуб. I. 267. Cм. випліскувати 2.
Солотрук, -ка, м. Камень для толченія соли или перцу. Вх. Лем. 468.
Тягучий, -а, -е. Который тянется, растяжимый, упругій, эластичный. Тягуче кісто — коржа не можна роскачать: що роскачаю, то воно знов збіжиться. Канев. у.
Узаємний, -а, -е. Взаимный.
Хлібина, -ни, ж. Одинъ хлѣбъ, коврига Як печуть хліб, так виймають перву хлібину або книш і ламають. ХС. ІІІ. 56. Заробив десять копійок, купив хлібину, приніс додому і ззіли утрьох. Грин. II. 258.
Цуря, -рі, ж. Лохмотье, тряпье. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБЛЮЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.