Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верблюжина

Верблюжина, -ни, ж. Верблюжье мясо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБЛЮЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБЛЮЖИНА"
Ганчарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься горшечнымъ ремесломъ. Аф. 364.
Дом, -му, м. = дім. Чуб. ІІІ. 177.
Забла́говістити, -щу, -стиш, гл. Заблаговѣстить.
Збочи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Уклониться въ сторону. Павлогр. у. Козак бачив (дівчину край долини), конем збочив. Гол. І. 120. 2) Покривить душою, сдѣлать несправедливость. Зміев. у.
Змінчик, -ка, м. Работникъ, пришедшій на смѣну другому. Черк. у.
Ігола, -ли, ж. = іговна. Вх. Лем. 421.
Нави́снути Cм. нависати.
Опочинок, -нку, м. Отдыхъ. Проти Кефи города приставали, там собі великий та довгий опочинок мали. АД. І. 209.
Удвадцяте нар. Въ двадцатый разъ. О. 1862. Т. 75.
Украшати, -шаю, -єш, сов. в. украси́ти, -шу, -сиш, гл. Украшать, украсить. Червона калина луги украшає. Чуб. V. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБЛЮЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.