Докоря́ння, -ня, с. Укоры, упреки; упреканіе.
Запоро́жнювати, -нюю, -єш, сов. в. запорожни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. О посудѣ, мѣшкѣ, вообще о какомъ-либо вмѣстилищѣ: занимать, занять чѣмъ. Не запорожнюй миски, бо вона не наша.
Крів, кро́ви, ж. = Кров.
Могу́чий, могущий, -а, -е. Могучій, сильный. Не завидуй могучому, бо той заставляє. Могущий він і мудріш сопротивник. Могущого чоловіка з десятку не викинеш.
Мости́тися, мощуся, -стишся, гл. 1) Моститься, умащиваться, усаживаться, примащиваться, прилаживаться. Моститься, як то їй сісти. Все моститься, щоб поживиться. Панувати мостяться над нами. 2) Вить гнѣзда. Горобці мостяться під стріхою, а ворони на дереві.
Сторона, -ни, ж. 1) Страна, земля. Помолись за мене Богу, мій ти сину, на тій преславній Україні, на тій веселій стороні. Своя сторона. Родина. Тільки замітиш свою сторону, дак і кажи «тпру»! чужа сторона. Чужбина. Полетів орел до чужих сторін. Да вже ж мені да докучила да чужая да сторононька. 2) Сторона, бокъ. Єсть десь річка Жовтенька. То по одну сторону заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. І з якої тебе, брате, сторононьки ждати: чи од чистого поля, чи од Чорного моря. стороною. Въ сторонѣ, на сторонѣ. Стороною дощик іде. Стороною люде сплять, вони за нас говорять. всіма сторонами. Со всѣхъ сторонъ. Славне було Запорожжя всіма сторонами. осторонь. Въ сторонѣ. 3) Партія. До зострінуться в шинку чи на дорозі то й затнуться: «чия сторона?» «А ти чия?» «Васютина». «Геть же к нечистому, переяславський крамарю». Ум. сторінка, сторінонька, сторіночка.
Хванд, -ду, м. = ус 3.
Чорніти, -ні́ю, -єш, гл. Чернѣть. Чорніє гай над водою.
Чужовірний, -а, -е. Иновѣрный. Наша аристократія... сталась би чужовірною.
Ширити, -рю, -риш, гл. 1) Расширять. То ширить їм, то зужує гряниці. Будуть (снопи) возити, в стоги стежити, а в шир ширити, а в вись висити. 2) Распространять. Почав.... ширити кругом чутку. Ширьте ви свою думку святу поміж земляками.
