Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вельґоґор

Вельґоґор, -ра, м. Раст. Pisum macrocarpum. Вх. Пч. II. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛЬҐОҐОР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛЬҐОҐОР"
Бляхарство, -ва, с. Ремесло жестяника. Желех.
Бондариха, -хи, ж. = бондарка.
Відмахуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відмахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отмахиваться, отмахнуться. Обмахувались руками. Левиц. Пов. 79.
Йолом, -ма, м. Смушковая высокая шапка съ закругленнымъ верхомъ. Вас. 156.
Мірчу́к, -ка, м. Мѣра зерна, получаемая за помолъ.
Мі́ськаво нар. Грязно, топко. Шух. І. 81.
Пахолок 2, -лка, м. Холка у лошади.
Підзамча, -ча, с. Мѣстность передъ замкомъ. Св. Л. 214.
Прилагоджувати, -джую, -єш, сов. в. прила́годити, -джу, -диш, гл. Приготовлять, приготовить. Просимо вас на те, що Бог дав та добрі люде прилагодили. Федьк.
Рантовий, -а, -е. На ранту. Черевики рантові. Вас. 162. Рантові чобітки пошили тато. Миргор. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛЬҐОҐОР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.