Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

величний

Величний, -а, -е. 1) Почитаемый, находящійся въ чести, достойный. До попа ідемо, гостинці несемо житнії, пшенишнії — ми в попа велишнії. Мет. 25. Який сей хліб чесний та величний, щоб такі й ви були. 2) Величественный. Діла твої святі, величні, все сталося, як ти задумав. К. Псал. 260.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧНИЙ"
Воляр, -ра, м. Воловій пастухъ. Kolb. І. 68. Ай лем почав воляр трубить, почало ся дівча будить. Гол. IV. 519.
Геркотня, -ні, ж. = ґерґотання. І завелась на ставь геркотня. Греб. 363.
Глузовник, -ка, м. Насмѣшникъ. Парубки глузовники все було з старого шкилюють. Харьк.
Ґрунтови́ще и грунтови́ще, -ща, с. = Ґрунтівка. Жили вони (брати) на однім батьківськім грунтовищу. Грин. І. 287.
Доте́пно нар. Способно, искусно.
Жавки́й, -а, -е. = жалкий 2. Обізвався милий з глибокой долини жавкими словами до своєй дівчини. Чуб. V. 431.
Охаючувати, -чую, -єш, сов. в. охаючити, -чу, -чиш, гл. = обханючувати, обханючити.
Похрумтіти, -мчу, -тиш, гл. Похрустѣть.
Смітина, -ни, ж. Соринка. (Вони) смітини послідньої не стоять. Мир. ХРВ. 266. Ум. смітинка.
Ченчик, -ка, м. Ум. отъ чернець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.