Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

величний

Величний, -а, -е. 1) Почитаемый, находящійся въ чести, достойный. До попа ідемо, гостинці несемо житнії, пшенишнії — ми в попа велишнії. Мет. 25. Який сей хліб чесний та величний, щоб такі й ви були. 2) Величественный. Діла твої святі, величні, все сталося, як ти задумав. К. Псал. 260.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧНИЙ"
Бахмутка, -ки, ж. Поваренная соль, добывающаяся въ копяхъ бахмутскаго уѣзда. Маркев. 162. Пиріг завдовжки із аршин і соли кримки і бахмутки. Котл. Ен. IV. 27.
Ґвер, -ру, м. Ружье. Гол. І. 151.
Неладен, неладний, -а, -е. Безпорядочный; нехорошій, некрасивый. У кого дочок сім, то й доля всім, а в мене одна, та й та неладна. Ном. № 1739. Будь він тричі неладен! (брань). Ном. № 5136.
Оседок, -дку, м. Усадьба съ хатой и хозяйственными постройками, а также, съ земельными угодьями, т. е. все недвижимое имущество хозяина — гуцула, обведенное огорожею. Шух. I. 86.
Песиголова, -ви, ж. Собачья голова. Пани песиголови. Камен. у.  
Поперебувати, -ваю, -єш, гл. Перемѣнить обувь (многимъ).  
Попротив нар. = проти. Ще, каже, попротив себе не вишукав. Федьк.
Родющий, -а, -е. = родючий. І з неволі на родющу любу землю виселяє. К. Псал. 150.
Ростопити, -ся. Cм. ростоплювати, -ся.
Струпуватий, -а, -е. 1) = стрункий. 2) Шереховатый, въ бугоркахъ. Струпуваті яблука. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.