Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вепрок

Вепрок, ка? веприка?, м. Ум. отъ вепер. Гн. І. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕПРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕПРОК"
Білогрудчик, -ка, м. Ум. отъ білогрудець.
Вивалити, -ся. Cм. вивалювати, -ся.
Засто́юватися, -то́ююся, -єшся, сов. в. застоя́тися, -стою́ся, -ї́шся, гл. Застаивать, застояться. Кінь на стані трохи застоявсь, треба його проїздити. Грин. II. 12.
Кобилярка, -ки, ж. Порода большихъ круглыхъ сливъ. Вх. Лем. 426.
Маришка, -ки, ж. Раст. Origanum vulgare = матери́нка. Лв. 100.
Неслід нар. Не слѣдуетъ, неприлично.
Повипинатися, -наємося, -єтеся, гл. Выпятиться (о многихъ).
Поспіратися, -раємося, -єтеся, гл. Опереться (о многихъ). Деякі поспірались на тин і лузали насіння. Левиц. Пов. 186.
Поташня, -ні, ж. Поташенный заводъ. Черк. у.
Щебетливий, -а, -е. 1) О птицѣ: постоянно щебечушій, пѣвучій. Пташечко моя щебетлива. 2) Говорливый. Весела собі, щебетлива. МВ. ІІ. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕПРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.