Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербич

Вербич, -ча, м. = вербниця. Чуб. І. 237. Прийшов вербич, два кожухи тербич. Ном. № 426.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИЧ"
Бакунчик, -ка, м. Ум. отъ бакун.
Брунатний, -а, -е. Смуглый, темный.
Викравка, -ки, ж. = окрайка. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Кістка, -ки, ж. Кость. Чорток, чорток, не полічи моїх кісток. Ном. № 275. Кістки у могилі, сам в Господа Бога. Рк. Макс. Кістка мертва. Болѣзнь, наростъ на тѣлѣ. Чуб. III. 15.
Нале́жно нар. Надлежащимъ образомъ, какъ слѣдуетъ, какъ должно.
Половець, -вця, м. Половецъ. Левиц. І. Перші князі, 68.
Рвачкий, -а́, -е́ 1) Легко рвущійся. Рвачкі нитки. Конст. у. 2) О вѣтрѣ: порывистый.
Угортати, -та́ю, -єш, сов. в. угорну́ти, -ну́, неш, гл. Обворачивать, обворотить, заворачивать, заворотить, закутывать, закутать. Та недужую дитину угортає в кожушину. Щог. В. 31. Угорнули в рядно (чоловіка). ЗОЮР. І. 158.
Честень, -ня, м. Памятникъ, монументъ. Встрѣчено только у Кулиша. К. Дз. 54. К. Дз. 59. Хто чесно привітав твій честень мармуровий? К. Дз. 59.
Шпигнути, -гну́, -гне́ш, гл. Однокр. отъ шпигати. 1) Кольнуть. Як раз Гибсона і насів, шпигнув в висок над правим оком. Котл. Ен. VI. 27. 2) Кольнуть, уколоть словами. Він її то тим, то сим, та й шпигне, а як коли, то й при людях. Г. Барв. 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.