Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербич

Вербич, -ча, м. = вербниця. Чуб. І. 237. Прийшов вербич, два кожухи тербич. Ном. № 426.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИЧ"
Банкрут, -та, м. Банкротъ. Желех.
Гаркун, -на, м. 1) Ворчунъ. 2) = гаркуша.
Гру́здь, -дя́, м. Грибъ: груздь, Agaricus piperatus. Чуб. V. 1183.
На́вірток, -тка, м. Коловерть, сверло съ вращающейся кривой ручкой?
Пайматка, -ки, ж. = пані-матка.
Підкопування, -ня, с. Подкапываніе.
Пороскришувати, -шую, -єш, гл. Раскрошить, накрошить (во множествѣ).
Проголосити, -шу́, -сиш, гл. Проплакать. Проголосила ввесь день.
Роздухати, -ха́ю, -єш, сов. в. роздухати, -хаю, -єш, гл. Раздуть. Піди лишень та роздухай самуварь. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Розрюмсатися, -саюся, -єшся, гл. Расплакаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.