Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербич

Вербич, -ча, м. = вербниця. Чуб. І. 237. Прийшов вербич, два кожухи тербич. Ном. № 426.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИЧ"
Гиляра, -ри, ж. = галяра 2. Драг. 186.
Зогнутися, -ну́ся, -нешся, гл. = зігнутися.
Лиса́н, -на, м. = лисак 2 (о лошади). Желех.
Мру́жити, -жу, -жиш, гл. Смыкать (глаза), жмурить. Болить мені головонька, оченьками мружу. Гол. І. 251. Хоть я ляжу спати, — сон очей не мружить. Гол. І. 349.
Обидень нар. На день, за день. Да мені хліба на багато треба: я на обидень поїду. Конот. у. Він обидень справиться. Конотоп. у. Обидень не вернеться відтіля. Борз. у. Мені трапилося бачити, як обидень ховали дочку й матку. О. 1862. II. 58.
Перетрушувати, -шую, -єш, сов. в. перетруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Перетряхивать, перетрясти. Ми хочемо все перетрусити, передивитись. Левиц. І. Ліжко перетрут. ЗОЮР. II. 289. 2) Пересыпать, пересыпать. Перетруси яйця половою, щоб не побились. 3) Только сов. в. Перетрясти. Пропасниця вже морозом перетрусила та взяла жаром. Черном.
Позасмучуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Опечалиться (о многихъ). Усі товариші його позасмучувалися, як почули про його лихо.
Приспівок, -вку, м. = приспів. Гарна пісенька та ще й з приспівком. Конст. у.
Тихший, -а, -е. Сравн. ст. отъ тихий.
Шваб, -ба, м. 1) Нѣмецъ. Желех. 2) Насѣк. Carabus scheidleri. Вх. Пч. І. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.