Забахурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Пуститься въ развратъ. Ти поїдеш, а жінка забахурує з молодчими.
Запохму́рений, -а, -е. Нахмуренный, мрачный.
Му́кати, -каю, -єш, гл. Мычать. Мукає корова. Чогось телята мукають.
Наку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. накури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Дымить, надымить. Накурила димом. 2) Накуривать, накурить (о табакѣ). 3) Пилить, напылить, поднимать, поднять пыль. 4) Накуривать, накурить. Горівки накурити. Наш пан ся журит, як пива накурити, женчиків напоїти. 5) Кадить, накадить. Ладаном накурено. 6) Окуривать, окурить. Да причаруй ти да козаченьки, що гуляє зо мною! А циганочка да ворожечка мою волю вволила: ой урізала русої коси да козака накурила.
Намену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Начать говорить, открыть ротъ, заикнуться. Мені слова промовить не вільно при батьку: тілько наменусь — усі моргають, що треба мені за язик вкуситися.
Насушувати, -шую, -єш, сов. в. насуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Насушивать, насушить. Ми сухарів насушим.
Піняз, -за и пінязь, -зя, м.
1) Монета въ 1/2 крейцера.
2) мн. Деньги. Ум. пінязок, пінязьок.
П'ятнувати, -ну́ю, -єш, гл. Выжигать клеймо, тавро на домашней скотинѣ.
Хвантя, -тя, с. Одежда, платье.
Царівство, -ва, с. = царство 1, 2. Господоньку, прийми їх до царівства блаженного.
