Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вежа

Вежа, -жі, ж. 1) Башня. Верх Бескида калинова там же стоїть вежа нова. Гол. І. 141. 2) Тюрьма, заключеніе. Вежу одсиджує. 3) Святочная, на праздникъ Пасхи, игра: пять или шесть мужчинъ становится вмѣстѣ, берясь другъ за друга руками, у нихъ на плечахъ еще два или три, у тѣхъ еще одинъ, и такъ ходятъ. Cм. дзвіниця, оборіг. Гол. І. Объясн. къ изобр. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЖА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЖА"
Багнюка, -ки, ж. = багно. Так лаяти болото почала: «Отце потная багнюка!» Греб. 369.
Бузковий, -а, -е. Сиреневый. Квіточка бузкова. МВ. (О. 1862. І. 75).
Жовтобо́кий, -а, -е. Желтобокій.
Коропка, -ки, ж. Ум. отъ коропа.
Пенькуватий, -а, -е. Упрямый, своенравный. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Перекатувати, -ту́ю, -єш, гл. Перемучить (многихъ).
Пообмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Оклеветать (многихъ).
Радше нар. Охотнѣе, скорѣе.
Роздзяплювати, -люю, -єш, сов. в. роздзяпити, -плю, -пиш, гл. Раскрывать, раскрыть, растворять, растворить настежь, разинуть. Оце роздзяпив двері, як теща рот. Ном.
Сунець, -нця, м. Короткій отрубокъ, кусокъ бревна. Вх. Зн. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЖА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.