Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербинець

Вербинець, -нця, м. Лоза. Вх. Лем. 396.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИНЕЦЬ"
Бігунчик, -ка, м. 1) Ум. отъ бігунець. 2) мн. Въ загадкѣ: сани. Бігунчики біжать, ревунчики ( = воли) ревуть, сухе дерево (труну) несуть. Чуб. І. 313.
Буцьо, -ця, с. Дѣтск. Яблоко. О. 1862. IX. 118.
Зати́рювати, -рюю, -єш, сов. в. зати́рити, -рю, -риш, гл. Затаскивать, затащить куда-либо, занести куда-либо.
Зв'язки́й, -а, -е. Вяжущій. Галун зв'язкий. Волч. у. (Лободовск.).
Окаювання, -ня, с. Замокъ связывающій два куска дерева. Мнж. 187.
Оплінь, -ня, м. = оплін. Г. Барв. 522, 523.
Плямкати, -каю, -єш, гл. Чавкать, причмокивать губами. Черниг. Полт. г.
Повересілє, -ля, с. = повересло. Вх. Зн. 50.
Пообплітати, -та́ю, -єш, гл. Обплести (во множествѣ).
Скупучий, -а, -е. Скаредный, очень скупой. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.