Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербинець

Вербинець, -нця, м. Лоза. Вх. Лем. 396.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИНЕЦЬ"
Гисторія, -рії, ж. = історія. Українська гисторія. Левиц. Пов. 4.
Зіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Раскрывать и закрывать ротъ. Здорова щука припливла... та ротом і зіва. Мнж. 141.
Картниця, -ці, ж. Картежница.
Квасина, -ни, ж. Квашенье. НВолынск. у.
Матери́нський, -а, -е. = матерній. Привернися до мене своїм добрим і материнським серцем. Чуб. І. 92.
Попідвішувати, -шую, -єш, гл. Повѣсить (многое).
Попідглядати, -да́ю, -єш, гл. Подсмотрѣть (во множествѣ).
Порозрізувати, -зую, -єш, гл. Разрѣзать (во множествѣ).
Устонька, -ньок, усточка(ки), -чок, с. мн. Ум. отъ уста.
Швед, -да, м. Шведъ. Добувсь, як швед під Полтавою. Ном. № 6454.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.