Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербуванець

Вербуванець, -нця, м. Завербовавшійся въ войско. Вх. Лем. 396.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБУВАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБУВАНЕЦЬ"
Воняти, -няю, -єш, гл. = смердіти. Не їж цибулі й вонять не буде. Ном. № 6745.
Дергону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно дернуть, рвануть. Черном.
Камаші, -шів, м. мн. Гамаши. Дают мені камаші, заплакали всі наші. Pauli.
Моло́чка, -ки, ж. Раст. a) Euphorbia cyparissias L. б) Euphorbia procera, в) Lactuca scariola. ЗЮЗО. I. 126. Cм. молочай, молоко песяче, молочко котяче.
Незмірнонар. Неизмѣримо; безъ мѣры. Дай горівки незміренне, бери грошей незліченне. Гол. І. 171.
Повстяники, -ків, м. мн. Валенки. Кременч. у.
Портреть, -ті, ж. = портрет. Така била уродліва, що у кождого царя вибіта єї портреть била, вимальована. Драг. 264.
Провіщо нар. Зачѣмъ, для чего. Навіщо й провіщо своє віддати?
Прогварити, -рю́, -риш, гл. = проговорити. Гол. II. 711.
Уметити Cм. умічати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБУВАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.