Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

величчя

Величчя, -чя, с. 1) Величіе. Ти своє величчя з неба на всю землю разпросторив. К. Псал. 14. Велике слово свідкує про величчя того народу, що зачав його в глибині свого духа. К. XII. 131. 2) Величаніе, почетъ, честь. Марусю — калино, малино! нам на тебе дивитися мило, да на твоє біле обличчя, що зробила родоньку величчя. МУЕ. ІІІ. 152. Нарядила родоньку величчя, шо звеличали три дворі. МУЕ. ІІІ. 152.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧЧЯ"
Віва́т = Вива́т.
Вогнюватий, -а, -е. Пылкій, страстный. Молодиця вогнювата. Зміев. у.
Дово́лити, -лю, -лиш, гл. Довольствовать, содержать въ довольствѣ.
За́пуст Ii, -ту, м. и за́пусти, тів, м. мн. Заговѣны. Латин прибрався мов на запуст. Котл. Ен. IV. 24.
Знамірнтися Cм. знамірятися.
Їстки гл. ум. отъ їсти. Питочки вона не хоче, їстки не береться. Мкр. Н. 4.
Кояшник, -ка, м. Скупщикъ птицъ, ѣздящій для этого съ койцем въ селахъ. ЗЮЗО. І. 288.
Нація, -ції, ж. Нація. Зібрані з усяких націй, студенти не могли ніяк погодитись між собою. Левиц. Пов. 6. Знялись... вгору до великого задуму воздвигнути рідну націю з духовного занепаду. К. ХП. 9.
Поскоритися, -рюся, -ришся, гл. Поторопиться. Поскоріться ж, щоб я не гнівалась. МВ. О. 1862. III. 48). О, я вже поспішуся-поскорюся. МВ. (О. 1862. І. 87).
Пряда, -ди, ж. Раст. Setaria veridis. ЗЮЗО. І. 136.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.