Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

величчя

Величчя, -чя, с. 1) Величіе. Ти своє величчя з неба на всю землю разпросторив. К. Псал. 14. Велике слово свідкує про величчя того народу, що зачав його в глибині свого духа. К. XII. 131. 2) Величаніе, почетъ, честь. Марусю — калино, малино! нам на тебе дивитися мило, да на твоє біле обличчя, що зробила родоньку величчя. МУЕ. ІІІ. 152. Нарядила родоньку величчя, шо звеличали три дворі. МУЕ. ІІІ. 152.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧЧЯ"
Бджілонька, бджілочка, -ки, ж. Ум. отъ бджола.
Борсюк, -ка, м. = борсук. Вх. Пч. II. 6.
Гемоняка, -ки, м. Ув. отъ гемон. Желех.
Грузи́ло, -ла, с. Шесть съ желѣзной скобой, которымъ рыболовы придерживаютъ края сѣти у дна (при вытягиваніи). МУЕ. I. 46. (Добруджа).
Навчи́телька, -ки, ж. Учительница. Левиц. І. 277.
Попіддовбувати, -бую, -єш, гл. То-же, что и піддовбти́, но во множествѣ.
Пронняти, -йму, -меш, гл. = проняти. Наче ножем пронняла Христю наскрізь. Мир. Пов. II. 78.
Спадь, -ди, ж. Часть вершки. (Cм.). Шух. І. 227.
Стійло, -ла, с. = стігло. Знай коза своє стійло. Ном. № 991. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба; що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано? О. 1861. V. 67.
Чердаш, -ша, м. = чередник. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.