Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

величчя

Величчя, -чя, с. 1) Величіе. Ти своє величчя з неба на всю землю разпросторив. К. Псал. 14. Велике слово свідкує про величчя того народу, що зачав його в глибині свого духа. К. XII. 131. 2) Величаніе, почетъ, честь. Марусю — калино, малино! нам на тебе дивитися мило, да на твоє біле обличчя, що зробила родоньку величчя. МУЕ. ІІІ. 152. Нарядила родоньку величчя, шо звеличали три дворі. МУЕ. ІІІ. 152.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧЧЯ"
Вербунок, -нку, м. = вербунка. Пристань, пристань до вербунку, будеш їсти з маслом курку, будеш їсти, будеш пити і в хорошому ходити. Пи.
За́їдки, -ків, м. мн. Закуска, дессертъ. Солоденькі заїдки.
Огидливість, -вости, ж. = огидність. Дмитренко з огидливостю глянув на останніх масних. Мир. ХРВ. 374.
Парнище, -ща, м. Ув. отъ парень. Чи знаєш, він який парнище? Котл. Ен. II. 22.
Перепотіти, -тію, -єш, гл. 1) Перепотѣть. 2) Пропотѣть.
Піддружба, -би, м. = піддружий. Федьк. О. 1861. IV. 35.
Пригодовувати, -вую, -єш, сов. в. пригодувати, -ду́ю, -єш, гл. Выкармливать, выкормить. Пригодовували скотинку на важку польову роботу. Мир. Пов. І. 166. Чикнуть ножем пальця: як біжить маска, то ще пригодовують, а як ні, то то значить годиться на заріз. Драг. 2.
Струсити Cм. струшувати.
Топляник, -ка, м. Утопленникъ. Оце ж і я на своєму віку бачила топляника. Пирят. у.
Швиґар, -ра, м. Конецъ кнута, плети. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.