Дністер, Дністро́, -стра́, м. Рѣка Днѣстръ. А ти прощай, Дністер, ой ти річко мутная, вже ж нам більше з тебе води не пити. Ум. Дністрочок.
Зажи́вок, -вку, м. 1) Зародышъ. Пропало просо: морози заживок побили. В єї ще з замолоду заживок (хвороби) у середині, в животі. 2) Питаніе. Як гноювата земля, то корень кращий заживок має, тим хліб добрий роде. 8) Зажитое, заработанное наймомъ имущество. Я не чужу телицю взяв, а свою: вона мій заживок. 4) Внутренняя, самая крѣпкая часть снятой съ животнаго кожи, лежащая между наружнымъ слоемъ — ли́чком и внутреннимъ — ніздр́ею.
Замести́, -ся. Cм. заміта́ти, -ся.
Инслиза, -зи, ж. = інклюз.
Лебідка, -ки, ж. Лебедка. Ум. лебідонька, лебедочка, лебідочка. Ой крикнула лебідонька із за хвилі виринаючи. По бережку ходила, лебідочку ловила. Съ лебідкою въ поэзіи сравнивается женщина. Ой вийду я за ворота, гуляю, гуляю, як білая лебедочка по тихім Дунаю. Это слово какъ ласкательное прилагается къ женщинѣ: Ой матінко-лебідочко! Марусенько моя, лебідочко, зірочко моя, рибочко, перепеличко! — приговорював Василь, обнімаючи свою Марусю.
Ніякий, -а, -е. Никакой. Ніяким богом не допросишся. Не буде з цього пива ніякого дива. без ніякого. Безъ всякаго.
Одноземець, -мця, м. Единоземецъ, соотечественникъ.
Опук, -ку, м.
1) Выпуклость.
2) опук. Особый видъ крымской бѣлой соли.
Перекульбачити, -чу, -чиш, гл. Пересѣдлать.
Ступити II, -плю́, -пиш, гл. Иступить. Ступив мені так ножа, що й сала не вріжеш.
