Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

великомучениця

Великомучениця, -ці, ж. Великомученица. Шевч. 439.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЯ"
Вимислити Cм. вимишляти.
Дзю́ба́ти, -баю, -єш, одн. в. дзю́бну́ти, -ну, -неш, гл. Клевать, клюнуть. Пшениці не дзюба, водиці не п'є. Бал. 82. Пане-господару, на вашім дворі да три голуби, пшеницю дзюбають. Чуб. ІІІ. 417. Дзюба́ти насі́ння. Вылущивая, ѣсть сѣмячки (о людяхъ).
Домо́вити, -ся. Cм. домовляти, -ся.
Зле́глий, -а, -е. Слежавшійся.
Килимниця, -ці, ж. Дѣлающая ковры. Жінка — ткаля, дочка — килимниця. Сим. 196.
Кріпкенько нар. = кріпенько.
Понадламувати, -мую, -єш, гл. Надломить (во множествѣ).
Стьобати, -ба́ю, -єш, гл. = стібати.
Тонісічкий, -а, -е. = тонісінький. Шейк.
Шупнути, -пну, -неш, гл. Ударить. Шупнув кулаком. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.