Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вельбіб

Вельбіб, -бобу, м. Родъ крупныхъ бобовъ. Вх. Лем. 396.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛЬБІБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛЬБІБ"
Відусюди нар. = відусіль. Мнж. 60.
Гатитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Гатиться, быть запруживаему. 2) Биться, колотиться, рубиться. Перше поперек гатиться сокирою (дерево), а потім наз-укіс. МУЕ. ІІІ. 28.
Де́ргавка, -ки, ж. = Дергальна щітка. Kolb. І. 69.
Затріпоти́тися, -почу́ся, -чешся, гл. Затріпоталось серденько. Млак. 101.
Змурувати, -ру́ю, -єш, гл. Построить (изъ камня, кирпича); соорудить. Змурував високу башту. Грин. І. 128. Оце змурував Спаса. Ном. 14223.
Кукурікання, -ня, с. Пѣніе пѣтуха.
Начесати Cм. начісувати.
Пройда, -ди, об. Пройдоха. У якесь там село прислали нового паламаря, та такого пройду. Чуб. II. 656. А ти, пройдо всесвітня, твоїх рук нічого не мине!
Чапелинка, -ки, ж. ? Ой украв я, мати, да чапелинку. Чуб. V. 883.
Череп'яний, -а, -е. 1) О гончарныхъ издѣліяхъ: глиняный. Зайчик череп'яний. МВ. ІІ. 31. Глечик череп'яний. К. Псал. 3. 2) Черепичный. Крізь череп'яну стелю спустили його. Єв. Л. V. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛЬБІБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.