Брехати, -шу, -шеш, гл. 1) Лгать, врать. Брешеш, дівчино, неправда твоя. Иногда во 2 л. ед. ч. наст. вр.: брехаєш: Брешеш, дівчино, брехаєш: що-вечора на улицю махаєш: в живі очі бреше. Безстыдно вретъ въ глаза. В живі очі тобі бреше, як шовком шиє — хоч би моргнув вражий син. Бреше, аж не постережеться. Преніе на всі заставки. щільно бреше. Хорошо, складно вретъ. 2) = гавкати. Собака бреше, — вітер несе.
Виминати Ii, -на́ю, -єш, гл. Перегонять, обгонять.
Горохв'яний, -а, -е. Гороховый, принадлежащій гороху. Сиди, сиди, ящуре, горохв'яний вінку. Горохв'яний цвіт.
Дру́лити Cм. друляти.
Загрома́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. загрома́дитися, -джуся, -дишся, гл. Загребаться, загрестись, закапываться, закопаться.
Моргани́на, -ни, ж. Постоянное морганіе, миганіе.
Округи нар. = округ. Позирнувши Ісус округи, рече.
Паля 2, -ля́ти, с. = паленя. Ум. палятко.
Рамінь, -меню, м. = ремінь.
Ущерити и ущирити, -рю, -риш, гл. Сравнять съ краями мѣры насыпанное въ нее сыпучее тѣло. Мірку пудову вкрадено, таку що як насипать її вщерть та ощирить палочкою, то й важить не треба, — акурат пуд буде.
