Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

величатися

Величатися, -чаюся, -єшся, гл. 1) Важничать; чваниться. Величається, як заяць хвостом. Ном. № 2488. Величається, мов попадя на весіллі. Ном. № 2491. 2) Возвеличиваться. Веселися ж, моє серце, величайся, моя славо! К. Псал. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛИЧАТИСЯ"
Бурмистерський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный бургомистру.
Віддячливий, -а, -е. Старающійся отблагодарить чѣмъ-либо. Він такий оддячливий був. Черниг. у.
Ґедзу́нок, -нку, м. Искусство, умѣнье; толкъ. Треба на хитрощі, коли ґедзунку не достає. Кіев. г. У сього малого хлопця немає ґедзунку бігти. Лубен. у.
Криниченька, -ки, ж. Ум. отъ криниця.  
Привикати, -ка́ю, -єш, сов. в. привик(ну)ти, -ну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Голуб, мати, голуб, мати, к вікну прилітає. «Давай, доню, принадоньку, нехай привикає». Мет. 23.
Птах, -ха, м. и птаха, -хи, ж. Птица. Ном. № 10849. Вилітайте, сірі птахи! Шевч. 59. Ум. пташок. Прилетів пташок — золоті крильця. Чуб. V. 885.
Рівнісінько нар. Совершенно гладко, с. прямо, с. равно.
Спутувати, -тую, -єш, сов. в. спутати, -таю, -єш, гл. Спутывать, спутать, связывать, связать по ногамъ. Чому не йдеш да додомоньку? чи травиця ноги спупатала, або роса очі вибила? Мет. 289. Спутав коні, сам не можу заснути. Чуб. V. 379.
Фасия, -сиї, ж. Гнѣвъ. Вх. Лем. 477.
Чапура, -ри, ж. = чапля. Вх. Пч. II. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛИЧАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.