Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербинка

Вербинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вербина. 2) Раст. Aster Amellus L. Вх. Пч. II. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИНКА"
Бомбовка, -ки, ж. Ягоды на ботвѣ картофеля. Вх. Лем. 393.
Волох, -ха, м. 1) Балахъ, румынъ. Ой волохи, волохи, вас осталося трохи; і ви, молдавани, тепер ви не пани. Шевч. 153. 2) мн. волохи. Волоса на рукахъ и пр. Так волохи й повставали. Ном. № 8191.
Зажира́ка, -ки, об. = зажира. О, з Грицька зажирака добрий! Оремо й сіємо вкупі, а ділитись почнемо, то він усе собі яко мога більше бере. Волч. у.
Литви́нський, -а, -е. Бѣлорусскій.
Мовча́ння, -ня, с. Молчаніе. Христя і рада тому мовчанню: ніщо їй не забороняє думати. Мир. Пов. II. 84.
Натха, -хи, ж. = надха. От мені халепа: натха напала, та вже днів з чотирі. Лебед. у.
Пишки мн. Перья птенца. Вх. Зн. 48.
Підкоморство, -ва, с. Должность подкоморія. Дала йому унія підкоморство. К. ПС. 83.
Поськати, -ка́ю, -єш, гл. Поискать въ головѣ. Грин. II. 63. Баба нагодувала його, напоїла і голову йому змила і поськала. Рудч. Ск. II. 43.
Ревнивий, -а, -е. Ревнивый; придирчивый. Чуб. V. 604. Мил. 145. Тільки дав мені Бог да ревнивого мужа. Чуб. V. 565. В мене свекруха ревнива, ще й до ділечка лінива. Чуб. V. 691.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБИНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.