великоможний
Великоможний, -а, -е. Вельможный, знатный. Простих і великоможних смерть не минає.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 132.
Том 1, ст. 132.