Відвести Cм. відводити.
Завга́рити, -рю, -риш, гл. — кому́. Затруднить кого; задержать кого. Ще й не вечір, а вже шпарування тілько побілити... О, це їй не завгарить! Поти сонце сяде, вона і побіле.
Зара́́лити, -лю, -лиш, гл. Пройти раломъ. — Чи зараляно? — Зараляно. — Чи заволочено? — Заволочено.
Ікрець, -ця, м. Самка рыбы. Cм. ікровиця.
Овчарик, -ка, м. = вівчарик.
Повозка, -ки, ж. Телѣга. Ум. повозочка. Та запрягай повозочку, та поїдем в чисте поле.
Позгасати, -сіємо, -єте, гл. Погаснуть, потухнуть (во множествѣ).
Усуватися, -ваюся, -єшся, сов. в. усунутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Вдвигаться, вдвинуться.
2) Входить, войти протискиваясь. (На весілля) всунувсь в сіни, вбрався в хату.
Утратний, -а, -е. Убыточный.
Цуприкувати, -кую, -єш, гл. Тянуть, тащить, рвать.
